Пірат
- Автор: Роббинс Гарольд
- Год: 1999
- Язык: украинский
- Год: Видавничий дом "Всесвіт"
- Переводчик: Иван Яндола
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Пірат». Краткое содержание книги:
Пірат, безперечно, один з найбільш знаменитих романів Гарольда Роббінса, який вийшов чи не на всіх мовах світу і приніс своєму творцеві гучну славу. Неповторну своєрідність роману надає химерне поєднання авантюрного сюжету і глибокого проникнення в психологію героїв, екзотики Сходу і по-європейськи динамічного розвитку подій, показу всіх потаємних пружин великого бізнесу і пряної еротики.
— Уже набрид тобі? Це тому ти його віддаєш?
Мара засміялася.
— Ні, люба. Просто він мене виснажує. Я не можу з ним зрівнятися. Він весь час стромляє в мене свого здорового прегарного півня, а я вже не така молода, як була колись. Я — виснажена.
— Принаймні тут ти відверта.
В голосі Мари прозвучала образа.
— Я завжди відверта. То ти будеш знайомитися з ним?
Джордана глянула в бік салону. Керрідж виходив один. Юсеф та Вінсент залишилися з Бейдром. Вона знизала плечима.
— Гаразд,— сказала вона.— Веди його.
Бейдр подав Вінсентові шотландське віскі та воду й жестом запросив сісти. Коли Бейдр сів навпроти американця, Юсеф відійшов у куток кімнати.
— Я віддавна шанувальник вашого мистецтва, містере Вінсент,— почав Бейдр.
— Дякую, містере Аль Фей. Правду кажучи, мені приємно це чути.
— Я впевнений, що я лиш один з багатьох,— продовжував Бейдр, вирішивши безпосередньо перейти до справи. Врешті-решт, цей чолов'яга — американець і немає потреби ходити кругом та навколо.— От чому я вирішив спитати, чи не були б ви зацікавлені в тому, щоб зняти стрічку, фабулою якої б стало життя Пророка. Вам коли-небудь спадало таке на думку?
Режисер приклався до свого напою.
— Відверто кажучи, пане Аль Фей,— ніколи.
— Були якісь на те особливі причини, пане Вінсент?
Вінсент похитав головою.
— Просто мені на думку не спадало. Можливо тому, що ми, американці, дуже мало знаємо про Магомета.
— Але ж більше чотирьохсот мільйонів знають,— сказав Бейдр.
Вінсент кивнув.
— Тепер про це знаю і я. Пан Зіяд дуже детально оповів мені про це. Він дав мені кілька життєписів Пророка, я мушу визнати, що ця ідея зачарувала мене.
— Як ви вважаєте, з цього вийде стрічка?
— Так, і дуже хороша стрічка.
— Така, що буде користуватися успіхом у західному світі? Така, що допомогла б їм зрозуміти, що наша цивілізація заснована на тих же моральних засадах, що і їхня власна?
— Успішний? Не знаю. Виникнуть труднощі з показом,— сказав режисер.— З точки зору сприйняття, я сказав би, що так. При умові, що стрічку будуть показувати.
Бейдр кивнув.
— Розумію. Припустімо, що це — можливо. Який повинен бути наш перший крок, щоб розпочати створення фільму?
— Всі кінострічки починаються зі сценарію.
— Для своїх стрічок ви писали сценарії самі. Як ви дивитеся на те, щоб написати і цей?
— Я б написав, якби достатньо знав тему, та боюсь, що цього мені бракує.
— А якщо ви отримаєте необхідну допомогу, чи тоді ви за це візьметеся?
— Якщо буду впевнений, що після написання сценарію приступимо до зйомок.
— А якщо я дам гарантію, що зйомки почнуться?
Вінсент поглянув на Бейдра і глибоко зітхнув. Якщо він скаже «так», а картина буде відхилена, для свого ремесла він пропав. Євреї подбають про це. Та якщо вона буде зроблена і вийде хорошою, вони будуть показувати її навіть у своїх кінотеатрах. Вони не будуть зважати на те, який то фільм, якщо він буде приносити до їхніх кас гроші.
— Я дорого беру,— сказав він.— Дешево мене не купиш.
— Я вже знаю про це, пане Вінсент. Чи гонорар в один мільйон доларів плюс відсотки від прокату картини будуть недостатніми?
Музика, що лилася із гучномовців, була повільна і романтична, майданчик був переповнений, коли Жак узяв з її рук келих з шампанським, поставив його і повів її на майданчик. Дивлячись на неї згори, він усміхнувся їй.
— Щоб запросити тебе до танцю, я довго чекав власне на таку музику.
Джордана відчувала, як у голові паморочиться від шампанського. Вона відповіла усмішкою.
— Як хороше.
Він притиснув її до себе.
— Ох, ці вже американці. Чи оце і все, що ви можете сказати: як хороше?
Вона глянула йому в вічі.
— Американка? Я — не американка. Хіба ти не бачиш по моєму вбранні?
— Не балакай,— сказав він.— Просто танцюй.— Він поклав її голову на своє плече, а другою рукою, що лежала нижче її спини, міцно притиснув до себе її стегна. Рухався він дуже повільно, в такт музиці, даючи їй можливість відчути його наростаючу ерекцію.
Через якийсь час він глянув на неї. Очі її були заплющені. Він опустив свою руку, в якій тримав її руку, а тоді, просуваючись ближче до поручнів, де нікому не було видно, що вони роблять, став водити її рукою по своєму твердому, мов камінь, дишлі.
— У мене на матні гудзики,— прошепотів він.— Не блискавка. Розстебни.
Вона витріщила на нього очі.