Перспективи Української Революції

Інакше стоятиме справа в такій ситуації, коли у вільних народів, зокрема у західніх великодержав на підставі їхнього власного досвіду з большевиками, дозріє переконання про неминучість і необхідність тотальної розправи з большевицьким імперіялізмом у світовому маштабі. Коли вслід за цим наступить їхня морально-політична і мілітарна підготова, тоді значно збільшиться вплив революційних протибольшевицьких дій на розвиток міжнародньої ситуації.

Між внутрішньою ситуацією в СССР та революційно-визвольною боротьбою існує постійна взаємодія. З одного боку, загальна внутрішня ситуація на цілому підбольшевицькому обширі створює зовнішні умови для розвитку революційного процесу. З другого — революційні дії є одним із важливіших факторів, які впливають на цю ситуацію. Елементи революції — революційні ідеї, революційні сили й акції — впливають на розвиток внутрішньої ситуації в підбольшевицьких країнах різним способом. Основною формою цього впливу є безпосереднє впливання на народ, на його поставу супроти ворога і його дій. Також большевицьке реагування на революційні дії мас не тільки пляновані большевиками протиреволюційні наслідки, але теж причиняється до дальшого поширення революційних ідей. Поскільки внутрішня ситуація в підбольшевицьких країнах творить властивий ґрунт для революційних процесів, а революційні дії відповідно його формують, то революційні сили мусять на це спрямовувати свою увагу і свою діяльність в першій мірі. Національно-визвольний рух діє в цьому напрямі двома головними шляхами. Перший — це його власна, підметка діяльність: плекання і поширювання ідей і кличів націоналістичного визвольного руху, протирежимні революційні акції підпілля, ініціювання й унапрямлювання масового саботування большевицьких дій і плянів загалом населення. Другий шлях — це використовування революційною пропаґандою різних явищ і процесів підбольшевицького життя, большевицької системи і політики, внутрішніх відносин у большевицькому таборі та большевицької реакції на різні, незалежні від режиму, події.

До важливішої тематики цієї галузі революційної пропаганди належать, м. ін.: большевицька імперіялістична експансія — політична економічна і мілітарна — коштом крайнього визиску й злиднів власного населення; фальшивість большевицької внутрішньої і зовнішньої пропаґанди, суперечної з дійсними большевицькими цілями, з істотою московського імперіялізму і комунізму та з внутрішнім становищем у СССР; конфлікти большевицького режиму з іншими державами, створювані большевиками воєнні загрози, величезні зброєння й тотальна мілітаризація підбольшевицького життя, всупереч брехливій пропаганді миру; прояви протикомуністичної і протимосковської боротьби в різних підкомуністичних країнах, вияви протибольшевицьких настроїв і дій в цілому світі; панівноклясовий, антинародній характер компартії і большевицької бюрократії, їхній розклад і внутрішні конфлікти; забріханість большевицької системи, суперечність між її теорією і практикою, нездібність системи і режиму правильно розв'язувати проблеми життя народу і піднести його на належний рівень; прориви різних большевицьких плянів; наявність загальних протибольшевицьких настроїв, тихого спротиву і саботування комуністичної системи; большевицькі голоси про існування і дію ворогів режиму, не зважаючи на всі большевицькі нищівні заходи; вимушені поступки режиму в напрямі національно-політичних, економічних, релігійних і культурних потреб народу, як здобутки організованої і спонтанної протибольшевицької боротьби, зображувані большевиками фальшиво як наслідки соціялістичного розвитку; чистки в компартії і в режимному апараті, реорганізації совєтської системи в різних ділянках, афішовані як великі зміни курсу, а в дійсності тактичні маневри для обманення народу і для зменшення проти-режимного тиску.