Перспективи Української Революції
- Автор: Бандера Степан
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Видавнича фірма «Відродження»
- ISBN: 966-538-059-1
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Перспективи Української Революції». Краткое содержание книги:
Беручи до уваги реальні умови розвитку протибольшевицької, національно-визвольної революції, розрізняємо в ньому дві головні фази. Перша фаза затяжної або перманентної революції, яка охоплює всі її етапи-періоди в ситуації несприятливій для загально збройного повстання. Другу вирішну фазу визвольної революції творить всенародній збройний зрив — повстання. Збройна повстанча боротьба, яку веде ввесь народ у найширших розмірах для остаточного знищення всіх московсько-большевицьких експозитур та всіх форм большевицького поневолення в Україні, має бути завершенням цілого дотогочасного революційного змагання. Загальний повстанчий зрив вимагає максимального зосередження і напруги всіх самостійницьких сил народу та звичайно потягне великі жертви. На такі великі зусилля народ не може здобутися кількакратно на протязі короткого часу. З уваги на це перехід до загального збройного повстання повинен бути вислідом визріння революції, зокрема щодо готовости цілого народу, при корисному укладі інших факторів, які мають вплив на розвиток визвольних змагань і зумовлюють їх успішність.
Про фактори, що мають вплив на розвиток революційного процесу, на чергування різних його етапів, була вже попередньо принагідна мова. Розглядаючи їх в такому укладі, що починаємо від дальших і переходимо до ближчих для революційної дії, можна поділити їх на три головні групи. До першої групи належать усі ці фактори, які складаються на загальну міжнародню ситуацію, в дальшому і ближчому засязі. Другу групу становлять ті чинники, які формують внутрішнє становище в СССР і в цілому підбольшевицькому таборі. До третьої групи зараховуємо все те, що складається на силу й активність революційного фронту, на стан революційної боротьби в якомусь періоді.
Розглядаючи кожночасну міжнародню ситуацію під кутом інтересів визвольної боротьби, маємо на увазі два головні моменти. Поперше, наскільки взаємовідношення між СССР й іншими державами зв'язують большевикам руки, примушують їх концентрувати свої сили в розграх з іншими державами, приховувати свої нелюдські методи перед світовою опінією й у зв'язку з цим стримувати свою нищівну безоглядність у поборюванні народніх змагань за волю. Другим головним питанням є те, чи і наскільки наша протибольшевицька визвольна боротьба може знайти допомогу і підтримку чужих держав.
Постава революційних сил до міжнародньої ситуації не може бути тільки пасивно вичікувальною. Вони мусять кожночасно розвивати активну політичну діяльність, щоб приєднати приятелів і помічників для своєї справи й одночасно активізувати в світі ворогів московського імперіялізму і комунізму. Крім спеціяльної зовнішньо-політичної роботи в тому ж напрямі діють теж усі акції безпосередньої протибольшевицької боротьби, якщо вони доходять до відома зовнішнього світу завдяки відповідній пропаґандивній діяльності. Розуміючи, яке поважне значення для визвольної боротьби можуть мати пригожі зовнішні обставини та намагаючись мати вплив на їхній корисний розвиток, одночасно мусимо здавати собі справу з наших дуже обмежених можливостей в тому відношенні. Загальні межі цих можливостей можна так окреслити.
Революційні дії можуть прискорювати і загострювати розвиток протибольшевицьких тенденцій у міжнародній ситуації, по скільки ці вже існують і доходять до голосу з приводу зудару інтересів між СССР і іншими великодержавами. Але навіть великого маштабу революційні дії не в силі зрушити, змінити засад-ничого курсу в міжнародній політиці такою мірою, щоб під їхнім впливом великодержави зміняли своє відношення до СССР. Можливості загострювання міжнароднього напруження протибольше-вицькими революційними акціями є теж досить обмежені. Напр., було б трудно викликати такими акціями воєнний конфлікт західніх держав з СССР, чи їхнє збройне встрявання у змагання між визвольною революцією і больщевицькою Москвою, якщо ці держави, не зважаючи на свої політичні конфлікти і різнородні ривалізації з СССР, не зважуться на війну з власних мотивів.