Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фолио
- ISBN: 978-966-03-7945-9, 978-966-03-8902-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти». Краткое содержание книги:
Подорож відкриває унікальний світ мистецького творіння за допомогою людського розуму. На життєвому шляху, у пізнанні геніальної творчості Архітектора Всесвіту виникатиме багато перепон, для подолання яких нам знадобляться інколи непомірні зусилля, тому до одного інструменту в руки нам додається інший, який допомагає помножувати зусилля в пізнанні і розуміння розумного і прекрасного.
Мандрівка відкриває мудрість, накопичену віками, якої нам у житті дуже часто не вистачає. Мудрість ця знаходиться у Священних Книгах усіх часів і народів. В цій подорожі лінією життя ми відкриваємо для себе символічну силу того інструменту, який дозволяє нам стати мудрими, здатними осмислювати і попередній крок, і наступний, спонукає аналізувати наші повсякденні будівничі дії.
Ми здійснюємо вільномулярську мандрівку з вільними руками, із систематизованими та усвідомленими знаннями, набутими у мандрівках попередніх. Перед нами відкрито весь життєвий простір, по якому нам слід мандрувати все наше життя, і лише від нас залежить, як саме ми будемо подорожувати цим життям. З нас знято чергову символічну пов’язку, нам відкрито світ у всій його творчій красі і мудрості для пізнання на шляху вдосконалення.
Ось і закінчилися наші мандрівки — ми символічно пройшли весь колообіг людського життя, пізнавши і відкривши для себе таємниці людського буття, які допоможуть нам творити і будувати як свій власний храм, так і інший, спільний з братами. Ми мали змогу доторкнутися до всього набутого людством, що відкриває дорогу до пізнання, розуміння і уміння творити.
На мою думку, перші два кроки були символічним народженням і пізнанням життя. Наступним кроком має стати пізнання символічної смерті…
Life // Encyclopedia, І, 446
«Три градуси Старовинної Майстерності Вільного Мулярства символізують три стадії людського життя; цю доктрину ілюструє в Третьому Градусі емблема Сходів на Килимі Майстра, яку ми бачимо».
Символізм Печери Роздумів
Тиша…
Темрява…
Мерехтливе полум’я свічки, єдиного джерела світла, дозволяє бачити те, що важливо саме зараз — символи.
Символ підготовки до переродження…
Символ кінця і початку нового.
Тут, у цій кімнаті, в цій особливій атмосфері з особливою ясністю розумієш, що є дійсно важливим, що дійсно має значення.
Череп… — символ обмеженості земного життя.
Півень — передвісник світанку, символ сходу сонця, що незабаром осяє все навкруги, вісник нового дня, нового життя, яке наступить після посвячення.
Напис V. I. T. R. I. O. L. — звертає внутрішній погляд глибоко всередину…
Спокій і зосередженість. Немов час зупиняється, і я залишаюся сам на сам зі своїми думками, в цій маленькій кімнаті, серед знаків, що вказують на зміни, які згодом чекають на мене, поки що профана…
Питання, прості на перший погляд, питання, над якими ти і раніше замислювався, тут, в Печері Роздумів, набувають інших значень, інших вимірів, інших смислів…
Це вже не просто питання з особистого світогляду, питання самопізнання, це — питання твого персонального Філософського Заповіту.
Питання, які ставиш собі в останній раз як профан, питання, які формулюєш на порозі свого переродження, в цьому останньому приміщенні твого життя у темряві, решта хвилин якого спливають тут, перед порогом Храму.
Для мене Печера Роздумів — символ останньої зупинки перед Рубіконом… Саме тут, в тиші та спокої підводиш підсумки попереднього життя…
Profane // Encyclopedia, І, 590
«Немає слова, яке більш технічно та правильно описує різницю, ніж це. У звичайному значенні слово «профан» означає людину, яка нерелігійно і без поваги ставиться до ритуалів; але у технічному значенні це означає людину, яка ігнорує священні ритуали. Термін створено з двох латинських слів pro та fanum і буквально означає «перед» або «поза храмом»; і тому це означає, що «профан» — це людина, яка не могла увійти до храму»….
Після посвячення неодноразово подумки повертався до спокою Печери Роздумів, відроджуючи в пам’яті всі ті свої відчуття, які переживав на порозі нового життя, знову осмислював ті ж питання Філософського Заповіту, знову подумки розмірковував над символами, в оточенні яких я провів останні хвилини свого життя в якості профана, який всією своєю душею прагне Світла…