З Дніпра на Дунай

тільки жонатими жити в Сїчі. А чи не надумав ти одружитись?

- Та ні... - замішався Гнат. - То я так тільки питаю... Може,

колись... не зараз...

- Ну, як дійдеш літ та надумаєш одружитись, то й помагай тобі

Боже! Нам дуже бажано, щоб козаки женилися та щоб біля Січі будували

нову Україну!

Гнат пішов до свого Платнирівського куреня заспокоєний і веселий.

Починалося нове життя запорозького козацтва - дітей Дніпровської

Січі - в чужій стороні.

- -------------------- Примітки: [25] Куренями в Січі звалися

великі, довгі хати, що в них жили запорожці. (Тут і далі примітки

автора)[26] Плавня - низьке місце понад Дніпром, укрите лісом та

очеретами.[27] Підпільна - протока від річки Дншра. Над її кручами,

саме де тепер село Покровське, Катеринославської губернії й повіту,

була остання Січ Війська Запорозького. [28] Великим Лугом звався

низький острів, оточений річками Дніпром, Кушугумом та Кінською. Ввесь

він був порізаний протоками й озерами та вкритий лісом. Ще й зараз у

Великому Лузі дуже багато риби й дичини.[29] Пушкарнею звався великий

льох, у якому переховувалася всяка зброя й гармати Запорозького

Війська.[30] Тепер Кам'янка на Дніпрі, вище Борислава, на Херсонщині.

[31] Невеликий пліт.[32] Баранина.[33] Де тепер Одеса.[34] Дикі кози.

[35] Пелікан.[36] Бобри.[37] Шпичак - стовбур молодої очеретини, що

ще не вип'явся з-під води.[38] Келеп - така зброя: на довгого держака

набивали молот, у якому з одного боку була п'ятка, а з другого - зуб у

долоню завдовжки. Келепами запорожці розбивали панцирі своїх ворогів.

[39] Шкура, яку гади щороку міняють на нову.[40] Так він зветься й до

наших часів, хоч дубів у ньому вже обмаль, а частину кута одрізано

залізницею, що простяглася з Кривого Рога до П'ятихатки.[41] Тепер

цей байрак здебільшого звуть Дубовою балкою.[42] Тепер ще зветься

Запорозькою стайнею.[43] З тих скель Дубової балки в кінці XIX віку

виробляли добрі різно-колірові фарби.[44] То була залізна руда. Зараз

угорі Дубової балки велика рудниця.[45] Запорозьке місто й паланка

біля річки Бугу.[46] Тарпан - дикий кінь. У ті часи диких коней

багато водилося по запорозьких степах.[47] Лантушок, оброблений, як

саква.[48] Цесарщиною на Україні звали Австро-Угорщину.

- -- КІНЕЦЬ ---

Текст звірено з виданням: Андріан Кащенко. "Зруйноване гніздо",

Бібліотека історичної прози. Вид. "Дніпро", Київ, 1991.

Оригінальний текст взято з е-бібліотеки Exlibris: www. exlibris.

org. ua

У *. txt форматував Віталій Стопчанський

Файл взято з е-бібліотеки "Чтиво": www. chtyvo. org. ua