Полон
- Автор: Сидорчук Марія
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-966-663-361-6
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Полон». Краткое содержание книги:
СИДОРЧУК Марія
Полон. Повість. — Львів: Кальварія, 2016. — 120 с.
ISBN 978-966-663-361-6
«Полон» — це історія про пересічну цивільну людину — зі зброєю та без. В умовах, коли катастрофа стає буденною річчю. Про вічне в цій буденності. І про те, що війна нікому нічого не «спише»: ні тому, хто вірив, що Бога немає й усе дозволено, ні тому, хто вірив, що Він є, але можна покаятися біля краденого образу й Він усе простить.
Історія дванадцятьох полонених і двох охоронців. Від їхніх окремих довоєнних історій і до однієї спільної доби, доби між життям і смертю. Історія про любов, яка приводить на війну й перетворює людину на ката... або героя. І ким ти станеш, не знаєш до самісінького кінця.
Повість написана за мотивами української кінодрами Captum (Полон), яку 2015-го було представлено на міжнародних кінофестивалях, а на початку 2016-го показано в українському кінопрокаті.
В оформлені книжки використано кадри з кінофільму CAPTUM (продюсер Антон Сладкевич, режисер Анатолій Матешко)
— Цікава гіпотеза! Це може стати відкриттям, гідним Нобелівки, не менше, — вголос промовив Хімік і зупинився. Потягнув носом повітря. Пахло весною.
Він посміхнувся власним думкам, поглянув на сіре небо й уже без поспіху пішов далі туди, де до нього ніхто не ходив. Сліди попередників залишились позаду, перед Хіміком лежав рівнесенький блискучий сніг. На видноколі з’явилася світла смуга світанку. Крок, ще крок, ще крок, ще крок, ще крок...
P.S. Ми всі перебуваємо в полоні своїх пристрастей і вподобань, моральних принципів і політичних переконань, в полоні любові чи нелюбові до кого-небудь або чого-небудь.
Скринька Пандори є в кожному. Ми несвідомо відкриваємо її в моменти важких випробувань, які підносить нам життя. На задвірках особистого всесвіту до пори до часу зберігаються жорстокість і насильство, ніжність і самопожертва, цікавість і жадібність, образа і тваринний страх. Найпотаємніші почуття, винесені з дитинства. Архівні спогади, які нагадують про себе без нашого усвідомлення їхньої природи.
Саме тоді ми стаємо обличчям до обличчя з собою істинним. Саме тоді настає момент духовного зростання або стрімкого падіння, момент вибору між світлом і темрявою, між добром і злом, між реальною волею та довічним ув’язненням у власних ілюзіях. Тільки через усвідомлення своєї сутності можна отримати шанс вирватися із внутрішнього полону, але тільки збагнувши, де закінчується Права Щока Нового Заповіту і починається Око Старого, можна відшукати шлях до власної душі.