Конституція України. Науково-практичний коментар

Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України можуть бути в будь-який час відкликані з посад за рішенням Верховної Ради в порядку, передбаченому для відкликання Верховною Радою з посади Голови Верховної Ради України. Водночас переобрання Голови Верховної Ради України не є підставою для обов’язкового перегляду питання про перебування на посадах Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України.

Практика зарубіжного парламентаризму демонструє певну сталість у здійсненні керівництва парламентом. Прикладом може слугувати досвід парламенту Франції, де за 30 років 5-ї Республіки змінилися п’ять голів Національної Асамблеї. Проте Ж. Шабан Дельмас обіймав цю посаду в п’яти легіслатурах (1958-1969 рр., 1978 р.) і був обраним ушосте в 1986 р. Для порівняння: в Україні з 1990 р. по даний час 10 разів змінювались Голови Верховної Ради України, 9 разів — Перші заступники і 7 разів заступники Голови Верховної Ради.

Частина 2 коментованої статті регулює правовий статус Голови Верховної Ради України. Насамперед у п. 1 ч. 2 коментованої статті закріплюються права та обов’язки Голови Верховної Ради щодо ведення пленарних засідань парламенту, адже саме ця ділянка роботи є пріоритетною в його діяльності. У теорії конституційного права під засіданням парламенту розуміють збори членів парламенту, скликані в установленому порядку для здійснення своїх повноважень. Необхідною вимогою для надання законності засіданню є наявності кворуму, тобто певної кількості народних депутатів, за наявністю якої засідання органу вважається правомочним для прийняття рішень, що входять до його компетенції. Оскільки для прийняття законів та інших нормативних актів вимагається більшість від конституційного складу — 226 і більше голосів народних депутатів, то й кворум Верховної Ради в цілому прирівнюється до цієї цифри. Обов’язковими елементами засідання Верховної Ради є встановлення порядку денного, обговорення розглядуваних питань (дебати) і голосування з приводу них, найчастіше з приводу законопроектів. Названі три елементи завжди регулюються Регламентом. Відповідно до його приписів пленарні засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності — Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради. Для здійснення цього повноваження головуючий наділяється відповідними правами, як-от: внесення пропозицій з процедурних питань; об’єднання обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного; проведення підсумків обговорюваних питань, оголошення повідомлень; оголошення перерви; надання розпоряджень апарату Верховної Ради; проведення рейтингових голосувань тощо. Водночас Закон покладає ряд обов’язків на головуючого: дотримуватись норм Конституції та Регламенту; повідомляти про результати реєстрації народних депутатів; попереджувати присутніх на закритому засіданні про процедуру проведення пленарного засідання; оголошувати назву документів та ініціаторів внесення проектів законів, постанов; оголошувати про запис виступів з місця; надавати слово для виступу та доповіді; створювати рівні можливості депутатам для участі в дебатах; утримуватись від коментарів та оцінок; вживати заходів для підтримки порядку на засіданні; організовувати розгляд питань; оголошувати результати голосування; оголошувати офіційні повідомлення та запити народних депутатів; здійснювати інші повноваження відповідно до положень Регламенту.