Конституція України. Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-243-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Конституція України. Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
До складу авторського колективу ввійшли провідні вітчизняні науковці, академіки та члени-кореспонденти Національної академії правових наук України, народні депутати України, керівники центральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронних органів.
Для суддів, працівників правоохоронних органів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, науковців, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів, а також широкого кола читачів.
Щоб забезпечити безперебійність своєї діяльності, парламенти більшості держав світу заснували керівні органи, створили власні адміністративні служби і відстояли право на незалежну організацію. У1376 р. (в архівах англійського парламенту ця подія датується 1377 р.) члени англійської Палати громад визнали необхідність призначити зі свого складу парламентарія, який би виступав від їх імені. Так з’явилась посада спікера (від англ, speaker — буквально оратор). З часом обов’язки цієї посадової особи поступово еволюціонували, зазнавши багато змін. У даний час керівники палат (однопалатного парламенту) належать до вищих посадових осіб держави і посідають нерідко друге-третє місце в ієрархії після глави держави. Голова парламенту стежить за дотриманням регламенту парламенту, підтримує порядок під час його роботи. Нерідко на нього покладаються й інші завдання, наприклад, керівництво роботою апарату парламенту, тлумачення деяких процедурних правил, якщо вони чітко не прописані в регламенті.
Палати парламентів зазвичай очолюються головами. У державах, що сприйняли вестмінстерську модель парламентаризму, — Австралії, Канаді, Новій Зеландії, Ірландії, Індії та ін., а також у СІЛА, голова нижньої палати іменується спікером. Уся компетенція щодо керівництва палатою зосереджується в руках цієї посадової особи. Якщо парламент однопалатний, то керівник палати іменується головою парламенту. У більшості держав для керівництва палатами (однопалатним парламентом) утворюється колегія осіб (різна за чисельністю), яка допомагає голові палати (парламенту) у виконанні вищевказаних функцій.
Частина 1 коментованої статті Конституції України визначає посадовців, які належать до керівного складу Верховної Ради України, — Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України. Чітке конституційне закріплення переліку цих посадових осіб є юридичною гарантією від необґрунтованого розширення складу керівництва Верховною Радою України. Не менш важливе значення має закріплений тут принцип виборності керівництва парламенту. У Конституції визначено коло осіб, які можуть претендувати на ці посади, — вони повинні бути народними депутатами України.
Згідно зі статтями 74 і 75 Регламенту Верховної Ради України процедура обрання керівництва парламенту складається з кількох етапів. На першому етапі відбувається висування кандидатур на цю посаду. Пропозиції щодо кандидатур вносяться на пленарному засіданні Верховної Ради депутатськими фракціями, народними депутатами. Можливе і самовисування. Після завершення цього етапу Верховна Рада приймає рішення про перехід до обговорення цих кандидатур і може робити перерву в пленарному засіданні на визначений нею строк для попереднього обговорення запропонованих кандидатур у депутатських фракціях. До початку обговорення висунутих кандидатур у депутатських фракціях апарат Верховної Ради надає народним депутатам відомості про кожного з них (дані про освіту, фах, належність до політичної партії, витяг із трудової книжки про трудову діяльність; автобіографію; декларацію про доходи та про свій майновий стан та членів своєї сім’ї за попередній рік; відомості про входження до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має наметі одержання прибутку). Відомості мають бути власноручно підписані кандидатом на посаду. Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про включення до відомостей й інших даних про кандидатів на посаду.
Наступний етап — виступи кандидатів на пленарному засіданні Верховної Ради з доповідями щодо програм майбутньої діяльності та їх обговорення. Вони виступають на пленарному засіданні в порядку внесення їх кандидатур з доповідями щодо програм своєї майбутньої діяльності — до 20 хвилин. Після цього проводиться обговорення кандидатур. Загальний час для обговорення кандидатур визначається Верховною Радою, але має становити не менше однієї години. Усі кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України обговорюються одночасно. Народні депутати мають право ставити запитання кандидатам на посаду Голови Верховної Ради України, висловлювати думку щодо їх програм, політичних, ділових та особистих якостей, агітувати за або проти кожного з них. Головуючий на пленарному засіданні з дотриманням черговості запису на виступ надає рівні можливості промовцям для виступу на підтримку того чи іншого кандидата на цю посаду. Кожний кандидат у будь-який час може заявити про самовідвід.
На заключному етапі відбувається голосування по кандидатурах на посаду Голови Верховної Ради України. Воно є таємним і відбувається шляхом подачі бюлетенів.