Хвилі над нами
- Автор: Хлудова Ольга
- Год: 1961
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Є. Колош
- Жанр: Природа и животные
Электронная книга - «Хвилі над нами». Краткое содержание книги:
У прозорій морській воді линуть силуети риб, медуз, похитуються нитки водоростей.
А на самому березі стоїть група дивних засмаглих людей: у них великі жаб'ячі лапи, на обличчях скляні маски. Що вони збираються робити?
Та ось ці дивні люди без сплеску пірнають у воду. Серед них і автор книжки — художник-зоолог Ольга Флорентіївна Хлудова, ентузіаст підводного спорту і великий любитель природи. Вона сама ілюструвала книгу «портретами» своїх «персонажів».
Мета автора — ознайомити читача з підводним світом прибережних зон Чорного і Азовського морів, з його звичайними мешканцями, яких може зустріти будь-який нирець.
Перед очима допитливого читача відкривається багатогранне і цікаве життя таємничого підводного світу — ще одного чудового куточка природи нашої Батьківщини.
Уся книжка просякнута великою любов'ю до мешканців підводного світу, до природи і написана захоплююче, з живим і теплим гумором.
Серед тварин, привезених з цієї поїздки, було кілька особливо цікавих. Червоні, лимонно-жовті, рожеві, лілові черепашки двостулкових молюсків-гребінців, покладені до акваріума, повільно розтулялись. На їхній рожевій м'ясистій мантії горіли десятки крихітних смарагдових оченят. Трохи призвичаївшись, гребінці почали плавати по акваріуму, що, здавалося б, зовсім не властиво двостулковим молюскам. Тільки-но хтось підносив до них пінцет, який вони чудово бачили своїми численними оченятами, як черепашки різко захлопувалися, підіймаючи з дна фонтанчики піску. Ще раз клацнули… і вони опинялися на другому боці маленького акваріума.
Гребінці їстівні. Крупні промислові гребінці північних морів і Далекого Сходу добуваються у досить великій кількості. З їхнього смачного і поживного м'яса виготовляють консерви. Мабуть, усім відомі великі плоскі черепашки цих крупних молюсків, що часто прикрашають столи і правлять за попільнички.
Невелика офіура, схожа на морську зірку, мляво ворушилася у посудині з водою. Офіури і маленькі голотурії — єдині представники класу голкошкірих у Чорному морі. Порівняно з масами різноколірних морських зірок, морських їжаків, морських лілій і крупних промислових голотурій-трепангів, що населяють води морів з океанічною солоністю, чорноморські голкошкірі здаються дуже непоказними.
А проте спіймана офіура принесла нам величезне задоволення. Вона зустрічається нечасто, на відносно великій глибині, і в нашій колекції її ще не було. Чорноморська офіура забарвлена в блідий жовтувато-сірий колір з такими ж блідими, рожевими перев'язками на «руках».
Біля берегів частенько зустрічаються асцидії. Вони мають вигляд напівпрозорих драглистих глечиків з двома шийками, забарвлених у ліловий, червоний або жовтий кольори.
Гребінець.
Асцидія — порівняно високоорганізована тварина. Це хордова, що займає місце в системі тваринного світу поруч з хребетними. У її ніжному тілі є серце з двома артеріями, стравохід, шлунок, кишечник. Дрібні морські організми, що надходять через ротовий отвір разом з струменями води, правлять асцидії за їжу. Вона прикріплюється основою свого драглистого тіла до якихось твердих предметів — каміння або черепашок.
Асцидії, що потрапили в драгу разом з великими глибинними мідіями, на яких вони сидять, були лимонно-жовтого кольору з червоним шлунком, що чітко просвічував через прозоре тіло. Крім них, на мідіях було багато яскраво-червоних губок і витончених невеликих актиній.
Живих устриць тепер небагато коло берегів Карадагу, їхні грубі хвилясті черепашки часто зустрічаються на глибині 15–20 метрів, але це черепашки відмерлих молюсків. Колись багаті устричні пасма поступово заносило піском і затягувало мулом. Всюдисущі мідії утворили тут свої поселення.
Окремі живі устриці ще попадаються в драгу, але більшу частину вилову з цих глибин становлять сточені свердлячими губками стулки загиблих устриць, живі мідії, гребінці, серцевидки та інші молюски. Сила-силенна черв'яків, ракоподібних, кишечнопорожнинних, губки населяють черепашник.
Поступово мідій стає все більше, і з глибини 20–30 метрів починається мідієвий мул, що займає за площею майже половину всієї населеної зони. Тут панують мідії. Населення мідієвого мулу дуже численне і різноманітне, особливо там, де у великій кількості розвивається водорість філофора. Стулки черепашок несуть на собі колонії тварин, що прикріпилися до них, — асцидій, губок, актиній і т. д. А в мулі живе безліч різних черв'яків і ракоподібних. Ще глибше мідії поступаються місцем молюску-фазеоліні, що утворює наступну зону — фазеолінового мулу.
Офіура. Асцидії.
Донні тварини в Чорному морі мешкають тільки у вузькій побережній смузі. Круте зниження дна звужує цю смугу до кількох десятків кілометрів (крім північно-західної частини моря, де знаходиться просторе мілководдя). Глибше ста метрів кількість донних тварин різко зменшується, і лише черв'яки-мелліни, молюски-фазеоліни та ще деякі організми забираються на глибину до 150–180 метрів.