220 днів на зорельоті
- Автор: Мартынов Георгий Сергеевич
- Год: 1959
- Язык: украинский
- Год: Дитвидав
- Переводчик: Григорій Г. Кулінич
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «220 днів на зорельоті». Краткое содержание книги:
Про незвичайні й небезпечні пригоди членів радянського екіпажу ви прочитаєте в захоплюючій науково-фантастичній повісті.
— А як у вас із здоров'ям? Вам доведеться пройти дуже суворий медичний огляд.
— Щодо цього я певен, товаришу Камов. Минулого року я проходив комісію, перед тим як брати участь у південній полярній експедиції, і лікарі не знайшли в мене жодної вади. Я абсолютно здоровий.
Він взявся рукою за підборіддя. Я багато разів бачив потім цей, властивий йому жест.
— Дивлячись на вас, — сказав він, — легко цьому повірити. Ну що ж! Якщо так, то я дуже радий. Отже, нас, як і раніше, буде четверо. Коли було вирішено про нашу експедицію, ми думали взяти тільки наукових працівників. Крім мене, їх було троє. Всі вони були давно відібрані і близько року проходили спеціальну підготовку. Але місяць тому трапилося нещастя, і ми втратили одного з своїх товаришів…
Він замовк і пильно подивився на мене. Потім схвально посміхнувся.
— По вашому обличчю непомітно, — сказав Камов, — що мої слова справили на вас погане враження. Ви могли подумати, що людина загинула від чого-небудь, зв'язаного з підготовкою до експедиції.
— Я саме так і подумав.
— І це вас не злякало? Я знизав плечима:
— Я добре усвідомлюю, що ваша експедиція не прогулянка для розваги.
— Наш товариш, — сказав Камов, — загинув під час автомобільної катастрофи. Машина, якою він їхав, упала з високої кручі. Ми втратили одного з учасників майбутнього польоту. Замінити його іншим науковим працівником ми не можемо, — залишилося дуже мало часу. Для наукової роботи в умовах космічного польоту потрібна тривала підготовка.
— І ви тоді вирішили замінити його журналістом?
— Ні, не зовсім так, — сказав Камов. — Це моя ідея поєднати в одній особі журналіста, фотографа і кінооператора. Головне завдання полягало в тому, що на кораблі повинен бути спеціаліст з астрономічної зйомки. Наш загиблий товариш пройшов курс цієї справи, і якщо можна ще обійтися без астронома, то без фотографа і кінооператора — ніяк. Ось чому ми запрошуємо вас.
— Але ж я не маю поняття про астрономічну зйомку.
— Ми вас навчимо. Саме тому ми й просили дати нам людину, яка має досвід. Навчити вас спеціальних прийомів астрономічної зйомки буде не так уже й важко. А те, що ви досвідчений журналіст, теж пригодиться. Після повернення треба буде розповісти народам про політ.
— Я зроблю все, що тільки зможу, — сказав я. — Та мені хотілося б знати, куди ви вирушаєте?
— Бажання цілком законне, — відповів Камов. — Взагалі ми не робимо таємниці з наших намірів, але не опублікували час старту. Річ в тому, що, коли ми досягли Місяця, деякі з наших зарубіжних «друзів» розлютувалися, що їх випередили…
— Ви говорите про Хепгуда?
— Так, про нього. Нам відомо, що його зореліт майже готовий, і він, певно, захоче взяти реванш і першим досягти однієї з планет. Наша експедиція має не спортивну, а суто наукову мету, але все ж ми не хочемо поступатися і першістю, — він посміхнувся. — Вам я обов'язково скажу, хоча б тому, що ви повинні знати, на що йдете.
Він замовк і досить довго дивився на мене своїми навдивовижу спокійними очима.
— Медичні вимоги, — повільно сказав він, — які ставляться до учасників польоту, відрізняються від загальноприйнятих. Можливо, що вас не допустять…
Він знову замовк, потім продовжував уже звичайним тоном:
— Але якщо це трапиться, то ви, безперечно, збережете таємницю. Ви знаєте, що мій перший політ був пробний і літав я сам. Корабель облетів навколо Місяця і повернувся на Землю. Другий політ я здійснив разом з. астрофізиком Пайчадзе. Ми сіли на поверхні Місяця і пробули на ньому декілька годин. Обидва польоти показали, що матеріальна частина працює бездоганно, і тоді вирішили здійснити третю експедицію — досягти планети Марс і по дорозі оглянути Венеру. Вас це не лякає?
— Анітрохи! — відповів я цілком щиро. — Тепер мені ще дужче хочеться взяти участь в польоті, але бентежить малий обсяг тієї роботи, яка мені призначена. Чи виправдає вона мою участь?
— А звідки ви знаєте, що обсяг вашої майбутньої роботи малий? — спитав Камов.
Я відчув, що червонію.
— Мені здається…
— А хай вам не здається, — перебив Камов. — Ваше завдання дуже відповідальне. Вивчення тих знімків, які ви зробите, має для науки велике значення, і наші вчені дадуть вам чимале завдання. У вільний час ви допомагатимете мені керувати кораблем.
Я подивився на нього здивовано.
— Не дивуйтесь! — посміхнувся Камов. — Це не так страшно. Керування космічним кораблем в польоті нескладне. Інша річ — підйом, спуск або політ поблизу великих планет. В цих випадках справа ускладнюється. Наша «рульова рубка», якщо можна її так назвати, обладнана чудовими приладами. Ви з ними освоїтеся в перші ж дні польоту.