Вісім. Жіноча мережева проза

Так от, Св. Миколаю, якщо ти є, то подаруй мені, будь ласочка, маленького білого щурика. Бо я була чемна і завжди боролася за справедливість. Про того щурика я давно вже мрію. Такий є в сусідської Оленки, хоч вона і не заслужила, бо завжди шмарклі рукавом підтирає, і всім від того бридко. А той щурик такий м'якенький і такий пухнастий! І такі в нього очі червоні, блискучі і маленькі, як намистинки з коралів моєї бабці, які мама не дозволяє мені брати, але я все одно беру, бо знаю, де лежить ключ від скрині. Тільки хвостик негарний в того щурика, бо рожевий і без шерсті, але я б того хвостика відрізала, і був би мій щурик найгарніший у світі, і всі б мені заздрили. Але я б нікому не давала його потримати, щоб не забруднили його білесенького хутрочка. Якщо, Св. Миколаю, ти мені цього року не подаруєш щурика, то я розкажу, що ти не справжній, маминому похресникові маленькому Андрійчикові, який в тебе досі вірить.

Шановний пане Малєжик! Я — Ваш відданий прихильник, як то тепер кажуть, фанат. Я стежу за Вашою творчістю ще з часів гурту «Вєсьолиє ребята», стежу довго і дуже пильно. Я знаю напам'ять усі Ваші пісні і раніше виконував їх під гітару перед друзями. Чому раніше? Тому що тепер друзі відвернулися від мене. І все, перепрошую дуже, через Вас, В'ячеславе. Я не можу зрозуміти, чому так склалося, але моїм друзям і родичам ніколи не подобалася Ваша творчість. Дружина тяжко мене сварить, підозрюючи в содомських злочинах, а все через те, що Ви, В'ячеславе, мали необережність співати в гурті «Голубиє гітари». Недавно під час сварки вона мені зізналася, що їй було дуже соромно, коли в період моїх до неї залицянь я в компанії виконував Вашу пісню «Мєлі, Ємєля, твая неделя…», а інші хлопці тоді співали «Let it be». Так йшла би за іншого, правильно я кажу? Діти теж з мене глузують, не дають мені слухати ваші касети, навіть у машині. Старший мій поміняв у «вісімці» касетну магнітолу на сі-ді програвач, бо знає, що Ваші пісні на дисках знайти дуже складно. То треба їхати аж до Києва на Петрівку, бо в нас того точно не продають. Я не маю підтримки від жодної людини. Коли намагався створити на роботі Ваш фан-клуб, мене викликав до себе сам директор і сказав, щоб я не провадив агітації, інакше мене відправлять на пенсію раніше за встановлений у державі термін.