Убивство у Мюнхені. По червоному сліду
- Автор: Плохий Сергей Николаевич
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Клуб семейного досуга
- Переводчик: Микола Климчук
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Убивство у Мюнхені. По червоному сліду». Краткое содержание книги:
Автор пропонує новий погляд на долю Сташинського, чия історія є головною у цьому творі. Це драма людини, яку держава змусила зрадити власну сім’ю, народ, навчила вбивати співвітчизників. Переконавши себе в тому, що служить вищій меті, Сташинський піднявся на вершину кілерської ієрархії, здобув визнання на найвищому рівні, але постав проти держави, яка контролювала його протягом усього життя.
– Щось не гаразд? – Свій же голос здався чужим і далеким.
– Тепер все добре, – відповів чоловік.
Молодик взявся за дверну ручку лівою рукою. Він був готовий вийти на вулицю. У цей момент його права рука з предметом, загорнутим у газету, випрямилася. Він спрямував предмет в обличчя Попеля. Хлопок. Попель раптом відхилився вбік і назад. Як він упав, молодик уже не бачив. Він вийшов надвір і зачинив за собою двері… Повернув наліво і пішов по Ерцгісерайштрасе. Потім повернув на Німфенбургерштрасе і пішов у бік центру. Поклав циліндричний предмет у кишеню, дістав носовичка і продихався через нього. Нарешті він це зробив. Сташинський виконав завдання[1].
Бійці Української повстанської армії. Галичина, 1948 р. Повстанці УПА, відомі як «бандерівці», не припиняли організованої збройної боротьби проти радянської окупації протягом більш ніж десяти років після вторгнення Червоної армії в Західну Україну
(Фото: Павло Гранюк / Центр досліджень визвольного руху [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cdvr.org.ua/photoarchive/%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96-%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8)
Богдан Сташинський (праворуч). Львів, лютий 1951 р. У квітні 1950 року його було завербовано радянськими спецслужбами для агентурної роботи проти УПА. 19-річний Сташинський, який до цього часу активно допомагав підпіллю, погодився на співпрацю, щоб уникнути арешту. На фото, зробленому таємною камерою, він зображений під час зустрічі зі знайомим. Держбезпека підозрювала його в подальшій співпраці з підпіллям. За кілька тижнів Сташинський долучиться до боївки УПА і видасть її командира Івана Лабу та інших повстанців
(Фото: Справа оперативної розробки агента «Тарас» / Архів Служби зовнішньої розвідки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://szru.gov.ua/index_ua/index.html%3Fp=5402.html) https://was.media/2017-03-23-delo-bogdana-stashinskogo/)
Членський квиток товариства «Динамо», виписаний Богдану Сташинському (на підставне ім’я Григорія Мороза) під час його навчання в Київській школі держбезпеки, де він перебував з 1952 по 1954 р. Крім стрільби, керування машиною та уміння уникати стеження, Сташинського посилено навчали німецької мови
(Фото: Справа оперативної розробки агента «Тарас» / Архів Служби зовнішньої розвідки України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://szru.gov.ua/index_ua/index.html%3Fp=5402.html) https://was.media/2017-05-19-kak-gotovili-ubijcu-bandery/)
Восени 1954 р. Богдан Сташинський прибув до Кралсгорсту, передмістя Східного Берліна, де перебував апарат уповноваженого Комітету державної безпеки – КДБ СРСР у Німеччині. Працівники апарата (частина з них у довготерміновому відрядженні з України) вели агентурну війну проти центрів української еміграції в Західній Німеччині, не зупиняючись перед такими методами, як залякування, викрадення людей та терористичні акти проти керівників еміграції. Зупинка міської електрички Берлін – Карлсгорст
(Фото автора, січень 2014 р.)
Першою жертвою Сташинського став керівник опозиційного до Степана Бандери крила ОУН, головний редактор газети «Український самостійник» та колишній в’язень Аушвіцу Лев Ребет. Розрахунок КДБ – у вбивстві звинуватять Бандеру та його прихильників, і це спричинить подальший розкол в еміграції
(Фото / Центр досліджень визвольного руху [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.cdvr.org.ua/content/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F-%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83)
Сташинський іде сходами назустріч Леву Ребету, витягаючи з кишені загорнуту в газету таємну зброю – заряджений ціанідом металевий циліндр, який стріляє отруйними парами і вбиває, не залишаючи сліду. Німецькі лікарі дійшли висновку, що Ребет помер від серцевого нападу
Фото інсценізації вбивства Ребета з архіву Мюнхенської кримінальної поліції, вересень 1962 р.
(Московські вбивці Бандери перед судом: збірка матеріалів / за ред. Данила Чайковського. – Мюнхен, 1965.– 695 с., збірка фотографій після с. 695)
Наступною жертвою Сташинського радянські керівники обрали Степана Бандеру, який після закінчення Другої світової війни залишився в еміграції. Бандера був символом націоналістичного спротиву радянському режиму. Сташинський вперше побачив Бандеру під час його виступу на панахиді за вбитим радянськими спецлужбами засновником ОУН – Євгеном Коновальцем. Роттердам, травень 1958 р.
1
Richard Deacon and Nigel West, Spy! Six Stories of Modern Espionage (London, 1980), 127; Karl Anders, Murder to Order (New York, 1967), 51–54; Московські вбивці Бандери перед судом, ред. Данило Чайковський (Мюнхен, 1965), 194–198 [Цитати зі стенограм суду, опублікованих в цьому виданні, подано за сучасним правописом, осучаснено також слововжиток. – Прим. пер.].