Філософія самотності

Для людського життя притаманно те, що ми, зазвичай, стрічаємо одне одного з природною довірою. Це справджується не лише для осіб, які добре знайомі один з одним, але і для абсолютно незнайомих людей. Через якісь особливі обставини ми не станемо наперед недовірливо ставитися до чужинця. Спочатку ми віримо слову іншого; спочатку ми довіряємо один одному. Це може видатися дивним, але це частина того, що означає бути людиною. Якщо було б інакше, людське життя навряд чи могло б існувати. Ми просто не могли б жити; наше життя погіршилося і відмерло б, якби ми наперед не довіряли один одному, якби від самого початку підозрювали іншого в крадіжці і брехні… Але для вираження довіри потрібно відкривати себе[192].

Льоґструп виокремлює довіру як основну ознаку існування людини. І це справді так, аж до сьогодні. Без початкової довіри ми не могли б вирости. Та люди довіряють неоднаково; недовіра не повинна пов’язуватися з переконанням, що інші обдурять нас, а може, лише з усвідомленням, що інший не обов’язково полюбить або прийме нас. Люди з низькою початковою довірою сприймають інших не обов’язково як тих, що замислюють погане, але як тих, що несуть ризик і можуть зранити. Вони менш схильні розкривати особисту інформацію, оскільки бояться отримати негативну відповідь або що інші можуть поширити цю інформацію. Ця гіпотеза відрізняється від гіпотези, що самотнім бракує соціальних навичок.

Страх і недовіра набувають властивості самовстановлення. Недовіра примножує недовіру почасти тому, що ізольовує особу від ситуацій, в яких можна було б навчитися довіряти іншим. Самот­ні більше за несамотніх сприймають своє соціальне середовище загрозливим[193]. Страх перешкоджає встановленню саме того, що могло б його зменшити, — людських контактів. Соціальний страх підриває безпосередність у стосунках з іншими людьми і тим самим — соціальні відносини. Чи є мала довіра причиною високого рівня самотності? Чи вони взаємно підсилюються? Визначити важко, але, здається, кращий доказ — що саме невелика довіра призводить до самотності, а не навпаки[194]. Дослідження, проведене серед американських студентів, показало, що ті, кого дитиною навчили, що не слід довіряти незнайомцям, у дорослому віці мали вищий рівень самотності, і цей вплив був сильнішим у жінок, ніж у чоловіків[195].