Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Пора серця. Листування
Пора серця. Листування - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Пора серця. Листування

Электронная книга - «Пора серця. Листування». Краткое содержание книги:

Любовні стосунки між обома найвидатнішими німецькомовними поетами після 1945 р. починаються у повоєнному Відні. Інґеборґ Бахман студіює там філософію, для Пауля Целана Відень — тільки проміжна станція. У травні 1948 року вони знайомляться, наприкінці червня він їде до Парижа. Їхнє листування після розлуки спочатку нечасте, нерішуче, відтак воно набирає обертів і продовжується в нових драматичних фазах. Кожна з цих фаз мас своє власне обличчя: свій особливий тон, свої теми, свої сподівання, свою динаміку, свою власну форму мовчання. Наприкінці 1961 р. листовний діалог й особисті зустрічі припиняються, після того як психічна криза Целана під час т. зв. «афери Ґоль» досягає свого апогею.
1 ... 25 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 111
Перейти на страницу:

Позавчора я був у принцеси, мова зайшла (як і під час мого першого візиту{277}) відразу про Тебе, я був радий, що смію зі звільненим серцем називати Твоє ім’я, принцеса говорила увесь час про «Інґеборґ», і зрештою я також сказав: Інґеборґ.

Ти написала, якщо я правильно зрозумів, «п’єсу» («une ріèсе»): чи можу я прочитати її, чи можеш Ти переслати її мені?

А потім, у своїй надмірності, я вчинив щось таке, що, очевидно, вийшло за межі того, що я смів чинити: принцеса заговорила про німецькі матеріали для весняного числа Б. О., і тоді мені (не зовсім несподівано, мушу зізнатися) спала ідея зробити їй пропозицію, що ми обоє, Ти і я, здійснимо вибір текстів. Це було надто гучно, вибач, адже Ти можеш, як імовірно й досі, сама здійснити цей вибір, для чого Ти потребуєш, власне кажучи, при цьому мене? Не сердься, Інґеборґ, те, що так гучно заявило про себе, було лише цим прагненням-до-Тебе, що раптово (або й не зовсім раптово) наважилося впіймати шанс, у невразливому, і не дати вкрасти цей шанс, принаймні цей.

Принцеса погодилася, я ж її заскочив зненацька, проте рішення за Тобою, якщо Ти цього не хочеш, то все знову можна врівноважити.

«Боттеґе Оскуре»: це обіцяє трохи темряви й захищеності{278} — чи не подати нам тут одне одному руки й обмінятися кількома словами?

Завтра Ти в’їдеш у нове помешкання: чи можу я невдовзі приїхати й піти з Тобою на пошуки лампи?

Пауль

59 {279} Інґеборґ Бахман до Пауля Цєлана, Мюнхен, 14.11.1957

Мюнхен, 14-го листопада 1957 р.

Паулю, я ще не в новій квартирі — мушу чекати до 1-го грудня. Вчора телефонувала власниця й повідомила, що там для мене вже лежить лист, перший, із «Монтевідео»{280}. Він тільки що надійшов, і був від Тебе; на паризькому штемпелі чітко видно було лиш Монтевідео.

Я мала б відповісти на так багато листів, подякувати, подякувати за чудові книжки{281}, і я роблю це, коли відповідаю без зволікання на Твого нинішнього листа, гаразд?

(Хоча: буде добре, якщо Ти приїдеш, наприкінці листопада, або на початку грудня, до Тюбінґена{282}!) До Різдва я безперервно залишатимуся у Мюнхені. Я не можу поїхати звідси, бо маю надто багато роботи, і з новою ще не зовсім знайома.

Pièce[10], про яку говорила принцеса, — це англійський переклад «Цикад»{283}. Однак Тобі, напевно, ця радіоп’єса відома.

Буде дуже добре, якщо Ти допоможеш принцесі; я завжди дещо побоююсь приймати подібні рішення, однак цього разу, навесні, вона була без підтримки, і мені на тому залежало, щоб подати Клауса до Б. О.{284}, і, окрім цього, назвати ще кілька важливих імен. Те, що я, попри все інше, поважаю принцесу від усього серця, Ти зрозумієш, коли краще її пізнаєш. Я рада, що Ти хочеш допомогти їй порадами.

«День усіх святих» — чудовий вірш. А також «Кельн, Ам Гоф»… Ти мусиш знову писати так, як маєш у цьому потребу. Я ще не казала Тобі, що за останні два-три роки я відчувала деколи страх за Твої вірші. Тепер він облишив мене. Про все інше поговоримо за три тижні — я сама цілком безпорадна.

Іноді я промовляю до Тебе в Париж так, ніби там Ти на самоті, і часто німію, коли осягаю Тебе там з усім, коли осягаю себе тут з усім. Однак потім ми встановимо ясність, і більше не будемо викликати сум’яття — підемо разом на пошуки лампи!

Інґеборґ

60 {285} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 16.11.1957

Париж, 16-го листопада 1957 р. Сьогодні знову прийшов лист від Тебе: сердечно дякую.

Прохання: чи можеш Ти вже тепер написати принцесі й сказати їй, що Ти готова допомогти їй разом зі мною у виборі німецьких текстів? І скажи їй, будь ласка, також, щоб надіслала Г. М. Енценсберґерові{286} (СТРАНДА, Норвегія) кілька примірників Б. О. (Я вже просив її про це, але, можливо, вона знову забула про моє прохання.)

Чи не попросити мені у Вальтера Єнса{287} щось із малої прози? Скажи мені, будь ласка, також, кого Ти пригледіла. Все інше ми зможемо обговорити потім у Мюнхені. Я приїду туди, позаяк Ти залишила рішення за мною, після читання у Тюбінґені, себто 7-го або 8-го грудня.

У понеділок я переїжджаю; якщо Ти писатимеш мені, то, будь ласка, на нову адресу:

78 Рю де Лоншан, Париж 16е

(Тел.: Poincaré 39–63)

У пошуках лампи

вернуться

10

Ріèсе — п’єса (франц.).

1 ... 25 26 27 28 29 30 31 32 33 ... 111
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)