В погоні за Привидом
- Автор: Томан Николай Владимирович
- Год: 1956
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Григорій Г. Кулінич
- Жанр: Шпионские детективы
Электронная книга - «В погоні за Привидом». Краткое содержание книги:
Єршов подивився на годинник — час було готуватися до нічного радіосеансу. Він зачинив вікно, погасив світло і вийшов у двір. Готуючи рацію на прийом, майор згадав, що у Малиновкіна сьогодні радіосеанс з Москвою. Може, Саблін повідомить йому що-небудь таке, що допоможе розгадати наміри Жанбаєва?
Так само, як і минулої ночі, Єршов просидів понад годину в колючих кущах глоду, але не прийняв на умовленій хвилі від Жанбаєва жодного звуку. Рація була справна. У телефони її навушників вривалися то музика, то голоси людей, то писк морзянок, але, може, зіпсувалася рація у Жанбаєва або що-небудь перешкодило йому вести передачу?
Не знаючи, що і думати, Єршов вирішив уже був вимкнути радіостанцію, та раптом знову згадав: «Адже саме зараз Малиновкін розмовляє з Москвою. Підключусь-но і я до їхньої розмови…»
Він швидко настроївся на хвилю, на якій тримав зв'язок з Сабліним Малиновкін, і незабаром уловив чіткий стукіт радіотелеграфного ключа. Спочатку йому важко було догадатися, хто передавав: Саблін чи Малиновкін, бо він пропустив початок передачі і не прийняв ключової групи радіотелеграфних знаків. Судячи з чутності, мабуть, передавав Малиновкін.
Та ось настала невелика пауза і знову заспівала морзянка, тепер уже тихіше; передавали, мабуть, здалеку, і радіохвилі, заломлюючись десь дуже високо над землею, то завмирали, то чулися голосніше.
Тепер Єршову вдалося прийняти і ключову групу знаків. Код цей був йому знайомий. Прийнявши всю радіограму, він розшифрував її у себе в кімнаті.
Генерал Саблін передавав:
«Атомна енергія на будділянці Перевальськ—Кизилтау не застосовується. Жанбаєва цікавить, видно, щось інше. Вдалося перехопити шифровку його резидента. В ній не все ясно, але, може, вона пригодиться вам. Передаємо її текст: «Щоб ми могли виправити припущену вами помилку, використайте сюрприз номер три».
Майор Єршов цілу ніч думав над тим, що могла означати ця таємнича шифровка, адресована Жанбаєву. В ній багато що було не ясне. По-перше, яку помилку він допустив? Може, їм відомо, що до Жанбаєва приїхав не Мухтаров, а Єршов, і вони обвинувачують тепер Жанбаєва в тому, що він не зразу догадався про це? Якщо так, то стає зрозумілим, чому він зник десь і не зв'язується з Єршовим по радіо.
По-друге, що означає «сюрприз номер три»? Як цим сюрпризом можна виправити допущену Жанбаєвим помилку? Може, і це має пряме відношення до нього, Єршова?
Майор встав з дивана і закурив. У кімнаті було душно. Він підійшов до вікна і відчинив кватирку. На вулиці було ще темно. Будинок напроти виступав із темряви мутним силуетом. Десь, захлинаючись від люті, гавкав собака. Протяжно прогудів паровоз на станції. І знову все стало тихо.
Постоявши трохи біля вікна, Єршов повільно почав проходжуватись по кімнаті.
Що ж вони могли мати на увазі під сюрпризом? А що, коли «сюрприз» — це їхній звичайний прийом: ліквідація небезпечної людини, тобто його, Єршова? Майор і без того щодня повинен був чекати, що його спробують «усунути з дороги» ті, кому він заважав, з ким боровся. Але якщо вороги збираються «усунути» його — значить, вони розгадали його, значить, він був необережний, виказав себе чимсь і не зможе тепер виконати свого завдання…
А коли під «сюрпризом» мають на увазі що-небудь більш значне, ніж замах на контррозвідника Єршова? Незрозуміло, чому в шифровці сказано: «Щоб ми могли виправити допущену вами помилку»? Значить, Жанбаєв, використовуючи «сюрприз», не сам виправить помилку, а дасть цим можливість «їм» її виправити?
Помилка Жанбаєва була, мабуть, в чомусь іншому. Може, він прийняв вибухи амоніту за вибух атомної. бомби? Коли висаджують в повітря тисячі тонн звичайної вибухівки, неважко прийняти її і за атомну. Мабуть, сейсмографи Жанбаєва накреслили йому такий графік хитання землі від цих вибухів, за яким він зробив висновок, що це були вибухи атомних бомб, і, напевно, доповів про це своїм хазяям, а потім, коли вже сам побував на будівництві, зрозумів, що допустився помилки.
Все, звичайно, могло бути і так, але яким же «сюрпризом» Жанбаєв повинен був тепер виправити свою помилку? І чому взагалі ця помилка могла мати якесь значення і потребувала виправлення?