Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Шосте Правило Чарівника, або Віра Занепалих». Краткое содержание книги:
Адже Тьма, знищена одного разу, чекає лише часу, щоб повернутися знову. Чекає і набирається сил.
Забув, забув про це Річард Сайфер, Шукач Істини! Бо переміг він шимів, підземних духів, і повернув у світ магію. А з магією повернулося в світ і приховане досі Зло.
І на волосині висить тепер не тільки життя коханої Річарда Келен, але й доля всього світу. Бо соноходець Джеган, переможений одного разу, жадає помсти, і тепер влада його — набагато могутніша, ніж раніше. Знову вирушає Шукач Істини битися з силами Тьми. Відправляється, щоб перемогти — або загинути. Відправляється, щоб своєю кров'ю заслужити право на осягнення Шостого Правила Чарівника.
— Не рахуватися з нашою справою — зрада. Чоловік вважав за краще не сперечатися.
— Схоже, ви не усвідомлюєте, що ось ці люди позаду мене хочуть, щоб ви усвідомили, наскільки Імперський Орден міцний у своїй вірності справі — якщо ви не розумієте, в чому ваш обов'язок. Так, ви чули різні історії, але ці люди хочуть, щоб ви на власному досвіді дізналися про сувору реальність. Ваші уявлення нічого не значать. Дійсність — вона страшніша.
Ніккі втупилася на чоловіка, чекаючи відповіді. Той облизав потріскані губи.
— Нам просто потрібно трохи більше часу… Зерно дозріває. Коли прийде час збору врожаю… ми внесемо належний внесок в…
— Нові починання.
— Так, пані, — пробурмотів він, опустивши голову. — У нові починання.
Коли його погляд знову опустився у бруд біля її ніг, Ніккі рушила далі вздовж строю.
Її мета полягала не в зборі данини, а в приборканні.
Час прийшов.
Ніккі спіймала спрямований на неї погляд дівчинки — і різко зупинилася, відвернувшись від того, що вона мала намір зробити. У величезних темних очах сяяло невинне здивування. Цій дівчинці все було новиною, все в дивину, і вона жадала розгледіти все покраще. В її очах відбивалося рідкісна, крихка — а тому дуже цінна якість: невинний погляд на світ, погляд дитини, ще не пізнала ще ні болю, ні зла, ні втрат.
Ніккі взяла дівчинку за підборіддя, заглядаючи в глибину цих спраглих очей.
Одним з найбільш ранніх спогадів Ніккі було, як мати ось так стоїть над нею, тримаючи її за підборіддя і дивлячись зверху вниз. Мати Ніккі теж була наділена даром. Вона говорила, що чарівний дар — прокляття і випробування. Прокляття, тому що дає здібності, яких немає в інших. І випробування — чи не стане вона користуватися цією своєю перевагою у зло. Мати Ніккі рідко користувалася своїм даром. Роботу виконували слуги, а вона майже весь час проводила у вузькому колі друзів, присвячуючи себе більш підходящому товариству.
— Добрий Творець, але ж батько Ніккі — чудовисько, — скаржилася вона, ламаючи руки. Деякі з її подруг напівголосно починали виражати співчуття. — Ну чому він так мене обтяжує! Боюся, що його безсмертній душі не допоможуть ніякі молитви.
І всі цокали язиками, висловлюючи свою згоду.
Очі матері Ніккі були понуро-карі, такого кольору, як спинка таргана. І на думку Ніккі, ці очі були занадто близько посадженими. І губи були занадто тонкими. Всі риси немов застигли у вічній гримасі невдоволення. Втім, мати завжди була незадоволена. Ніккі ніколи не вважала свою матір непоказною, але не вважала вона її і красунею.
Мати Ніккі говорила, що краса — прокляття для добропорядної жінки і благословення для повії.
Почувши, що мати незадоволена батьком, Ніккі якось раз все ж запитала, що він такого зробив.
— Ніккі, — сказала в той день мати, піднявши за підборіддя личко дівчинки, що з нетерпінням чекала відповіді. — У тебе чудові очі, але ти ще не навчилася ними дивитися. Всі люди — нікчемні створіння, така людська доля. Ти хоча б маєш уявлення, наскільки боляче тим, хто не такий красивий, бачити твоє гарне личко? Саме це ти несеш іншим: нестерпний біль. Творець привів тебе в цей світ з однією лише метою — зменшити нещастя інших, а ти несеш тільки біль.
Подруги матері, потягуючи чай, закивали, пошепки висловлюючи згоду.
Саме в той день Ніккі вперше дізналася, що несе в собі безіменне, неусвідомлене, приховане зло.
Ніккі дивилася в безневинне личко дівчинки. Сьогодні ці невинні темні очі побачать таке, чого й уявити собі не могли. Ці величезні очі теж дивляться не бачачи. Дівчинка не в змозі зрозуміти, що гряде і чому.
Яке життя у неї могло бути?
Так буде краще.
Час прийшов.
8
Але перш ніж Ніккі встигла приступити до задуманого, вона побачила щось, що викликало у неї бурю обурення. Вона різко обернулася до найближчої жінки:
— Де тут у вас корито?
Здивувавшись питанню, жінка тремтячою рукою вказала у бік стоячого неподалік двоповерхового будинку.
— Там, пані. У дворі за лавкою гончара стоять корита, де ми стираємо білизну.
Ніккі схопила жінку за горло.
— Знайди пару ножиць. І принеси їх мені туди. — Жінка витріщилась на неї виряченими від жаху очима. Ніккі струснула її. — Негайно! Чи ти вирішила померти на місці?
Ніккі ривком визволила одну з шкіряних смужок, переплетених на плечі коммандера Кардіфа. Той навіть не спробував перешкодити їй, але коли вона вчепилася в смужку, схопив її за передпліччя могутньою рукою.
— Сподіваюся, ти надумала втопити цю маленьку погань або краще порізати її шкуру на шматки, а потім виколоти очі. — Від Кардіфа тхнуло цибулею і часником. Він реготнув. — Взагалі-то, почни-но ти з неї, а поки вона буде волати і благати, я відберу декількох молодиків або баб, щоб послужили прикладом. Кому ти цього разу віддасиш перевагу?