«І бачив я звірину...»
- Автор: Савченко Виктор Васильевич
- Год: 2000
- Язык: украинский
- Жанр: Эзотерика
Электронная книга - ««І бачив я звірину...»». Краткое содержание книги:
Велика Розпусниця, Апокаліпсис, Армагедон — це тільки метафори, за якими ховаються реальні історичні події та постаті кінця другого тисячоліття від Різдва Христового, які так чи інакше торкаються кожного.
Магічний ланцюг. Якщо декількох людей об’єднує одна воля, то їхні думки, бажання й образи відображаються в астральному світі і стають там надто живучими. Саме через це, наприклад, молитва віруючих має велику силу і здатна творити диво. Так образ Ісуса Христа (саме образ, а не божа сутність), виплеканий уявою і волею мільйонів людей, посідає в астральному світі провідне місце. Його невеликий (усього кілька сучасних сторінок) текст Нагірної проповіді ось уже дві тисячі років єднає духовно усе людство. А довершена у своїй лаконічності молитва «Отче наш» з цієї проповіді стала магічними словами для кожного, хто звертається до Бога. «Коли молитесь, не кажіть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму будуть почутими; не будьте схожими на них, бо знає Отець ваш, у чому ви маєте потребу, перш ніж ви попрохаєте в Нього. Моліться так: «Отче наш, сущий на небесах…»— казав Ісус.
Усі суспільства, об’єднані внутрішньою дисципліною та єдиною волею, становлять магічний ланцюг. Та якщо позитивні й негативні елементи, тобто члени суспільства, розташовані ябияк, то вони нейтралізують одне одного, і отже воля такого суспільства не може бути відображена в астралі з достатньою силою. Тому так ретельно імперська влада — царська і радянська — нищила будь-які прояви, які могли б згуртувати людей.
Прикладами магічних ланцюгів можуть бути орден ієзуїтів та його аналоги ЧК-НКВС-КДБ і гестапо. Тобто тут мають місце колективні астроідеї. Лойола, Дзержинський і Гімлер своїми волями згуртували людей з однаковою думкою, а потім скористалися з їхньої колективної астральної сили. Усі члени мусили тільки сприймати волю чільника і, засвоївши її, повернути йому у вигляді астральних струмів. Таким чином шеф ставав справжнім астропсихічним акумулятором і міг спрямовувати запас астральної енергії на свій розсуд.
Егрегори базуються на принципі магічних ланцюгів. Це також астральні істоти, породжені колективними думками й волею суспільства. Вони є духом суспільства. Магічний ланцюг, що тривалий час діє у великому суспільстві, члени якого спрямовують свою волю для досягнення однієї якоїсь мети, зрештою поширюється на кожного. Що й сталося, наприклад, у Радянському Союзі та гітлерівській Німеччині.
В астралі утворилися два егрегори — спочатку радянський, а потім німецький — дві гігантські істоти, які виросли з магічних ланцюгів і які до того ж отримали сильне підживлення Орба. Одним із них був «змій великий, вуж стародавній» — ідея так званої «вселюдської рівності», «привид комунізму», який блукав по Європі в час найгустішої тіні Орба. Марксизм, справді, магічний ланцюг; за якихось тридцять п’ять-сорок років він перетворився на нечуваної могутності егрегор. Його земним престолом стала Москва, а троном — Кремль («Я хочу спорудити собі трон на великій холодній горі…»- писав Маркс у юності.). Отримавши від людності Російської імперії достатній запас сили, цей егрегор почав уже самостійне існування, а відтак став впливати на земне життя. Це був згусток жаху. У ті часи в Радянському Союзі, як згодом і в гітлерівській Німеччині, не було людини, яка не боялася б за своє життя. Ставши самостійними істотами і позбавивши божого наповнення своїх земних людей, ці егрегори почали війну між собою, яка скоро перекинулася на землю.
Генератори магічних ланцюгів, з яких виросли ці дві астральні потвори, прийшли всі у земний світ у роки, наближені до 1881-го, тобто народилися в ніч людства. Іхні сутності були спотворені на рівні астросому — напівматеріальної оболонки, яка втілює дух у матерію.
Отож якщо Маркс — генератор, який виробив чорну енергію, Ленін і шість співголів — трансформатори її, то звірина, яку вона (енергія) зібрала довколо себе — магічний ланцюг, а в матеріальному світі — компартія. Цей магічний ланцюг і перетворив астральний світ радянської людності на суцільний егрегор. Планувалося його розпросторити на весь світ, але зашкодила інша чорна потвора, яка зросла всього за кілька років — фашизм.
Егрегори живляться не лише астральними відбитками прагнень і думок живих людей, а також сутностями, що покинули матеріальний світ. Тому жодну ідею знищити в матеріальному світі не можливо. Навпаки, чим більше винищуватиметься людей — земних носіїв ідеї, тим чіткішою і стійкішою вона буде в астральному світі. Ну, а вже звідти через сон, через різні струми ідея, значно підсилена, знову повертається на землю. Недаремно кажуть, що ідеї носяться у повітрі. З’являються мученики за ідею — вони й стають основою магічного ланцюга, а вже з нього виростає егрегор.
2. Коли розпадається імперія, то егрегор ще довго існує в астральному світі, а відтак живить енергетично ті сили земного світу, які протидіють її розпадові. Хоч і розпався «новий Вавилон» і розчленувалася на складові звірина, але їхній егрегор ще витає над тепер уже незалежними державами. Йому з одного боку протидіють магічні ланцюги народів, що поновили свою незалежність, з іншого — поле Темного сателіта (Орба), яке стає дедалі слабкішим і отже не живить так, як раніше, астральну істоту тваринною силою.
Недовго вже існувати радянському егрегорові. Вимирають його матеріальні ретранслятори. До того ж помирають не як мученики (ті, кого вони, або за їхньої мовчазної згоди, знищували) — більшість із них відходять із сумнівом, і цей сумнів вони несуть в астральний світ. Незабаром від радянського егрегора залишиться тільки його кістяк — магічний ланцюг або ж «змій, вуж стародавній» — марксистська ідея. І існуватиме він уже в коморі астральної пам’яті, як астральне кліше. «2 І схопив він (ангел) змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років, — 3 та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв’язаний буде на короткий час…» Отже через тисячу років з’явиться хтось, хто витягне його — магічний ланцюг марксизму з безодні і перетворить знову на егрегор і він знову принесе велике лихо землі. Але вже після цього ідея «вселюдської рівності» утратить будь-який вплив на людство, тобто буде вкинена «в озеро огняне та сірчане, де звірина і пророк неправдивий».
3. В астральному світі існує багато егрегорів, це і ті, магічними ланцюгами яких є «змій великий…», і «понад усе», і «богообраність», але видів їх усього два — добра і зла.
Перший об’єднує померлих святих, праведників, людей з добрими намірами і світлими думками. Такий егрегор має ймення Михаель. Це, власне, те ж саме, що й архангел Михаїл з його воїнством.
Другий об’єднує померлих, яким властиві були чорні думки і лихі наміри. Назва цьому егрегорові Самаель; він і є диявол і сатана. Початком і складовою (чи не найбільшою) його був магічний ланцюг, виплеканий облудною ідеєю «вселюдської рівності».
Між ними спалахнула війна, і переможений був Самаель, і скинений він був з неба (астрального світу) разом з його анголами. «Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» Час його обмежувався періодом активності Темного сателіта. Напевне, скидання у земний світ відбувалося так: сутності (духи) потрапляли в астросоми темних, а вже тоді ця субстанція втілювала їх у матерію.
Взаємодія астрального світу з матеріальним відбувається за принципом симпатій і антипатій, а саме: добре притягує добре і відштовхує зле, а зле притягує зле і відштовхує добре. Тобто людину зі світлими почуттями притягує до себе егрегор добра і наділяє її відповідним астральним кольором — символом духовного плану. Людина ж від природи лиха підпадає під вплив егрегора і лярви зла, відповідно цьому їй надається і символ антидуховності. Не випадково державними символами Радянського Союзу стали серп і молот, а колір червоний, які символізують смерть, руйнування (серп — те ж саме, що й коса, молот — символ блискавки) і кров; у гітлерівській символіці була свастика — окультний знак темних і також червоний колір. А есесівці — складова частина магічного ланцюга в матеріальному світі — носили на одностроях вже не символ блискавки, а зображення самої блискавки — символіки Зевса. Нагадаємо, що в часи зачаття ідеї «вселюдської рівності» і її антитези «uber alles» (понад усе) у Німеччину було перенесено з турецького міста Пергама вівтар Зевса — «престол сатани» за висловом Ів. Богослова.