Аргонавти Всесвіту [Малюнки Г. Малакова]

— Ні, ні, дивіться. Мені так чи інакше треба братися за діло.

Перевіряючи свої обчислення за записами автоматичних приладів і стрічок, на яких фіксувалися повідомлення земних пунктів керування астропланом, Риндін упевненою рукою викреслював на зоряній карті шлях міжпланетного корабля. Отак, звідси він почався, цей шлях, з цієї точки земної орбіти. Тепер — полога спіраль майже навколо Землі, відрив, політ у міжпланетний простір… так! Лінія польоту вигинається ліворуч, немовби тяжіючи до Сонця…

Галина Рижко давно вже кинула дивитися на екран перископа. З непідробним захопленням, напіввідкривши пухкі губи, вона стежила за олівцем Риндіна. Кілька разів вона відкривала рот, щоб щось сказати, і все не наважувалася. Нарешті, вона набралася духу:

— Миколо Петровичу! — в її голосі звучало благання.

— Що, Галю?

— Миколо Петровичу… ох, як мені хочеться попросити вас про щось!

— То кажіть, я слухаю.

— А що, коли б ви зараз думали трохи вголос… щоб і я чула! Адже це й вам допомогло б… я завжди, коли що-не-будь складне вираховую, обов’язково думаю вголос. Це ж так сильно допомагає, ніколи не помиляєшся, просто надзвичайно корисно!

Риндін не стримав посмішки: лукавій дівчині, справді, важко було відмовити!

— Гаразд, — відповів він, — вже якщо ви так піклуєтеся про мене, спробую думати вголос. Проте, коли так, тоді включайтеся і ви до праці, Галю. Будете перевіряти мене, згода?

— Ой, та я!.. — у Галини Рижко перехопило подих, їй бракувало слів для висловлення почуттів. Вона — і раптом допомагати академіку Риндіну, та ще й перевіряти!

— Отже, почнемо, — діловитим тоном сказав Риндін. — Що ви можете сказати про цей рисунок?

Галя знову уважно придивилася. Два великі еліпси, суцільні й пунктирні лінії… Ага!

— Посередині, — стараючись не поспішати, заговорила вона, — мабуть, Сонце. І цей кружечок позначений літерою “С”, — значить, Сонце. Перший від нього, ну, внутрішній еліпс — орбіта Венери, правда? Зовнішній, великий еліпс — орбіта Землі. Кружечок унизу, на великому еліпсі, із позначкою “З1” — мабуть, Земля. Так, Миколо Петровичу? А тоді кружечок на меншому еліпсі з позначкою “В0”-мусить бути Венерою. Але чому на кожній орбіті по два й по три кружечки?..

Вона замислилася. Микола Петрович охоче допоміг їй:

— Нижній кружечок, позначений “З1”, — це Земля в той момент, коли з неї вилетіла наша ракета. “В1” — Венера в той самий момент на її орбіті. Бачите шлях нашого астроплана? Він помічений пунктирною лінією і з’єднується з орбітою Венери в точці “В2” — отут, вище. Зрозуміло? Ну, а тепер я вже сам починаю думати вголос, щоб не помилитися. А ви перевіряйте мене.