Розкажи все
- Автор: Паланик Чак
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-2285-1
- Переводчик: А. О. Івахненко
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Розкажи все». Краткое содержание книги:
Кетрін Кентон — актриса, ветеран Голлівуду, шлюбних церемоній та косметологічних операцій. Гейзі Куґан — вже не молода жінка, яка роками працює на міс Кентон. Але вона не прислуга, її мета полягає в іншому, а саме, як вона про себе каже, «довести до ладу весь хаос, який створює міс Кеті, поступово довести до дисциплінованості її легендарні артистичні примхи». Саме Гейзі Куґан має розказати все...
Моя міс Кеті обіймає урну, піднімає її до чорного мережива свого завуальованого обличчя. За вуаллю — її губи. Вона залишає зморщений слід поцілунку з губної помади на гравірованому імені, потім ставить нову урну на запилену поличку поміж інших. Серед пляшок з бренді та люміналом. Не запалені поминальні свічки. Єдині інші актори в цьому кадрі — я та Теренс Террі, і кожен із нас підтримує міс Кеті під лікоть. Лоуелла Парсонз назвала б це «Друзі-підтримники».
Колекція урн стоїть серед запилених стандартних і великих пляшок шампанського. Посудини живих і мертвих, накопичені тут у прохолодній, сухій темряві. Весь льох міс Кеті, який зберігається разом. Урни стоять. Пляшки лежать на боці, і всі покриті сітками й вуалями павутиння.
Гав, хрю, пі... «Дом Періньйон» 1925.
Гав, няв, рев віслюка... «Болінджер» 1917.
Теренс Террі відчищає позолочений свинець із корка на одній пляшці. Він крутить петельку, послаблюючи збрую з дротів, яка тримає грибоподібний корок у шийці пляшки. Тримаючи пляшку над головою, у напрямку порожнього кутка склепу, Террі смикає за корок обома великими пальцями, доки не розноситься луною «чпок!» — голосно по кам’яній кімнаті, і піна виривається із пляшки, бризкаючи на підлогу.
Ревіння, кудкудактання, тихе іржання... «Пер’є-Жуе».
Цвірінь, кря, гр-р-р... «Вдова Кліко».
Цей синдром Туретта щодо бренді.
Террі піднімає бокал для шампанського з камінної полички, підносить його до обличчя і складає губи, щоб здути з нього пил. Він простягає бокал міс Кеті й наливає його по вінця шампанським. Дух холодної пари підіймається й висить над відкоркованою пляшкою.
Тепер, коли в кожного з нас є запилений бокал із шампанським, Террі піднімає свій у тості: «За Олівера», — каже він.
Міс Кеті та я, ми теж піднімаємо свої бокали й кажемо: «За Олівера».
І ми всі п’ємо солодке, брудне, ігристе вино.
Поховане під пилом і павутинням, люстерко лежить дзеркалом донизу у своїй срібній рамі. Після недовгого мовчання я піднімаю люстерко й ставлю його, прихиливши до стіни. Навіть у тьмяному світлі склепу подряпини виблискують на скляній поверхні, кожна прошкрябана лінія — запис зморшки, яку моя міс Кеті розгладила, чи підтягла, чи витравила кислотою.
Міс Кеті підіймає свою вуаль і робить крок до відмітки, написаної помадою літери X на кам’яній підлозі. Її обличчя опинилося на ідеальній лінії з історією її шкіри. Сиві волоски, вибиті на дзеркалі, стають у ряд з її волоссям. Вона підчіплює кінчики однієї чорної рукавички, користуючись другою рукою, і смикає, доки рукавичка не знімається. Міс Кеті крутить діамантову обручку і просту, золоту, передає діамантову мені, а золоту кладе на запилену поличку біля урн. Поряд із урнами померлих собак. Поряд із колишніми відтінками помади й лаку для нігтів — занадто яскравими, тобто занадто молодіжними, щоб користуватися ними тепер.
Кожен із різноманітних бокалів для шампанського, поставлених і розкиданих по склепу, мутний від пилу й колишнього вина, обідок кожного бокала — музей різних відтінків помад, які залишила в минулому міс Кеті. Підлога, засмічена давніми сигаретами, фільтри на деяких огорнуті тими ж давніми кольорами помади. Всі ці покинуті напої та цигарки, розкидані по поличках, по підлозі, засунуті в кам’яні кутки, — ці декорації наче невидима вечірка небіжчиків з коктейлями.
Дивлячись на це — наш ритуал, — Террі засовує руку у внутрішню кишеню піджака. Він дістає хромований портсигар і різко відкриває його, дістає дві сигарети, які — обидві — вставляє між губами. Террі вибиває полум’я з кутка хромованого портсигара і підносить його до сигарет. Він змахує зап’ястком — полум’я щезає, і Террі кладе тонкий портсигар на місце, у внутрішню кишеню. Він дістає одну сигарету з рота — вона залишає спіральний слід — і встромляє її між червоних губ міс Кеті.
Ця ретроспекція відбувалася задовго до гусячих лапок, спричинених Пако Еспозіто. До того, як я надряпувала на цьому дзеркалі Доріана Ґрея вертикальні зморшки на лобі у сенатора.
Прийнявши діамант, я стаю до роботи: малювання. Я відбиваю будь-які нові зморшки, додаю будь-які пігментні плями до цього довгострокового запису. Роблю начерк сітки крихітних варикозних вен, що зібралися навколо фільтра запаленої сигарети міс Кеті.
Террі каже:
— Хочу попередити, леді Кет. — Роблячи ковток брудного шампанського, він каже: — Якщо ви приймете мою пораду. Вам треба бути обережною.
Як пояснює Террі, занадто багато жінок-зірок в її ситуації відкрили свої двері молодому чоловіку чи жінці, комусь, хто б сидів, і слухав, і сміявся. Зосереджена увага може триматися рік чи місяць, але, зрештою, молодий прихильник зникне, повернеться до іншого життя серед людей свого віку. Молода жінка вийде заміж і щезне з першою власною дитиною, полишаючи актрису — знову — покинутою. Час від часу може приходити лист чи телефонний дзвінок. Ведення обліку.