Вступ до інженерії програмного забезпечення

Рис. 6.6. Інкрементна модель

Покрокова модель припускає визначення пріоритетних функцій розробки програмного забезпечення у відповідній фазі життєвого циклу. Відповідно до певних пріоритетів визначається кількість кроків і кожна фаза реалізується покроково (рис. 6-7). Після вико­нання кроку виходить програмний продукт, який передається замов­никові для експерименту і перевірки.

Модель швидкої розробки (рис. 6.8) введена у використання фір­мою IBM. Суть моделі полягає в такому:

- користувач програмного забезпечення бере участь у всіх фазах життєвого циклу;

- скорочується час переходу від вимог до створення повного програмного забезпечення за рахунок використання відповідних інструментальних засобів і повторного використання.

Рис. 6.7. Покрокова модель

Рис. 6.8. Модель швидкої розробки

Модель прототипування забезпечує створення програмного за­безпечення у двох примірниках. Перший примірник називається прототипом і використовується для вимог. Після того, як вимоги узгоджені, прототип викидається і програмне забезпечення ство­рюється наново (рис. 6.9). Гасло моделі "давайте будувати двічі»,

Еволюційна модель - розробляється перша версія програмного продукту, яка передасться замовникові. Потім вона доопрацьову­ється і знову передасться замовникові, І так до тих пір, доки не бу­де побудована остаточна версія продукту. Еволюційна модель за­безпечує еволюційний процес розробки програмного забезпечення (рис 6.10),

Рис. 6.9. Модель прототипування.

Рис. 6.10. Еволюційна моделі.

V-модель життєвого циклу була введена для ідентифікації дій, пов'язаних з тестуванням на всіх стадіях розробки програмного продукту. Лівий бік моделі (рис. 6.11) містить традиційні фази кас­кадної моделі, проте окрім робочого продукту виробляється відпо­відний тест. Правий бік моделі пов'язаний з інтеграцією і тесту­ванням.

Рис. 6.11. V-модель

W-модель життєвого циклу є модифікацією V-моделі і реалізує метод, відповідно до якого результат кожної фази перевіряється на коректність, змістовність і завершеність (рис. 6.12). Суть моделі полягає у проведенні аудиту, перегляданні і тестуванні робочих продуктів, які здійснюються паралельно з виконанням фаз.

Рис. 6.12. W -модель

Стадійна модель життєвого циклу. Ця модель є модифікацією еволюційної моделі (рис, 6.13). Суть її полягає в розгляді супрово­ду розробленого програмного продукту як процесу розробки.

Рис. 6.13. Стадійна модель

Моделі, орієнтовані на використаних готових компонентів. Розрізняють дві групи моделей:

- засновані на застосуванні компонентів багатократного використання;

- засновані на повторному використанні успадкованого програм­ного забезпечення.

Моделі компонентної розробки орієнтуються на багатократне використання готових компонентів, наприклад, методом об'ектно-оріентованого програмування. Для розроблення компонентів пе­редбачається три можливості (рис. 6.14):

- розробка «з нуля»;

- використання існуючих класів;

- повторне використання успадкованого програмного забезпе­чення.

Рис. 6.14. Компонентна модель розробки

Існує три типи моделей, заснованих на повторному використан­ні; швидка, ітеративна і повна.

Швидка модель передбачає розробку шляхом зміни коду успад­кованого програмного продукту з подальшою зміною інших робо­чих продуктів фаз життєвого циклу (рис. 6.15).

Рис. 6.15. Швидка модель

Ітеративна модель припускає аналіз успадкованого програм­ного забезпечення і побудову нового продукту шляхом послідо­вних змін робочих продуктів успадкованого програмного проду­кту (рис. 6.16).

Рис. 6.16. Ітеративна модель