Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
З а не.— оскільки Запечатати — затвердити Заповісти — заборонити Запрітися — зректися, запереш ти
Запусти — тиждень перед вели ким постом, протягом якого забороняється споживати м’ясо, але дозволяється їсти сир, масло і рибу
Зап’яти — зап’ясти, перекрити Заступ — заступництво, заступник
Засупитись — задихатись, захекатись Зась — же
Зафрасоватися — засмутитися, зажуритися Захвіяти — захитатись Зацний — шляхетний, знатний
З б о й ц я — вбивця Збродня — заколот, заворушення
З б.у р е н н я — зруйнування
З в л а щ а — особливо, власне, тим більше
Згажатися — згоджуватися Згола загалом, словом Зголдувати — схилитися, потрапити в залежність Здаритися — статися, відбутися Зде (зді) тут
З д р о й потік, течія Здумалий — загорділий Здумітися — здивуватися
З е г а р (зегарок) — годинник Зелживость — образливість
З е с т я — сходження, зустріч Зіло — дуже
Злецити — доручити, звеліти Злітоватися — зжалитися
З л і ц и т и — доручити Злотоглови — парча
З м а з а — пляма
Змінна — увага, нотатка, згадка
З р а й ц я — зрадник Зрительний — обачний Зуповний — повний
Ієрей — священик
І ж — що
І з а л и — чи, хіба
І з’ ю д и т и — розсварити їм — що
Індульгенція — милість; папська грамота про відпущення гріхів
І н к а в с т — чорнило
І н о к чернець
І н т е н ц і я — намір, бажання, прагнення
І нтродукувати — вводити, впроваджувати Інферувати — звинувачувати, стверджувати
І р о й — герой їсти — воістину
Істигатор — підбурювач; судо вий обвинувач
К а б у з — дощенту, гамузом Казнодія — проповідник Калугер (калугор) — чернець Канонік — член ради (капітула) при католицькому чи уніатському єпископі
Капище — місце, на якому приносилися жертви поганським богам; поганський храм Каплун — півень, відгодований на м’ясо Карбач — батіг Катаракта — пристрій для метання ядер К а т е н ц і я (каденція) — кидок при грі в кості; занепад; обсяг функцій вибраного діяча; кінцеве звукосполучення частини музичного чи поетичного твору Каторга воєнне гребне судно (галера)
Каштелян — комендант замку чи укріпленого міста; керівник цивільної та військової адміністрації у відповідній окрузі; згодом почесне звання, що давало право входити до сенату Речі Посполитої Квадрувати — приладнувати, упорядковувати, обробляти К в е с т і я — питання Кгакган (каган) — титул правителя у хозарів, аварів, тюрків, іноді застосовувався і до давньо-. руських князів
Кгарнець (горнець) — горщик К г в а л т — насильство, сваволя, сум’яття Кгди — коли
К г л е й т — охоронна грамота, перепустка; охорона, конвой К г м а х (гмах) — великий будинок
К г м і н (гмін) — гурт, громада К и р — пан, владика К і н с о н — грошова подать; добро, майно Класи — колосся К л е в р і т — товариш Клепсидра — пісковий або водяний годинник Клямний — брехливий, облудний К л я м ц я — брехун К о в у ї — кочові тюркські племена на південно-східних кордонах Ки-
ївської Русі; частина з них перебувала під владою руських князів Козацький комісар — урядовий начальник реєстрового козацтва; з 1649 р.— представник польського короля на Україні К о к о ш — курка Коликость — кількість Кольвек — скільки Коммонник — кіннотник Комуждо — кожному Кондак церковний піснеспів Кондиція — становище, умова, учителювання на дому Конклюзія — закінчення Контентуватися — вдоволь-нятися
Конформуватися — згоджуватися, уподібнюватися до чого-небудь Концепт — дотеп Кормленіе— продовольче постачання війська Коронний гетьман — головнокомандувач збройними силами Речі Посполитої Корчаг (корчага) —глиняний глечик
Костирове — гравці в кості Котвиця — якір К о ч а — екіпаж
Коші (куші) — плетені з лози ємкості; кочові кибитки, шатра; військові загони з обозом; стоянки К о ш у т а лань К р е с — край, межа, окраїна Криємо — потайки Крижувати розпинати на хресті
Кримчухи — кримські татари К р и н — лілія Кройніки — хроніки К р у ш ц і — уламки, скалки К т и т о р — засновник, покровитель монастиря, церкви Купрес — кипарис; символ печалі; надгробок Курчити — згинати, стискувати К у с и т и — спокушати Кут — кіт
Лавники — члени судів, що діяли в містах з магдебурзьким правом
Ладунки — тягарі, вантажі Л а н ц у х — ланцюг Л а п и т и — хапати
Л а т в і й — легше Лацно- легко, охоче Леговати — заповідати, відписувати у спадщину Л е г'ц е поважати — легковажити
Ледаяко — абияк Л е м м а — надмогильний напис Леч — але, проте Літній (лЬтньїй) — щорічний Літорасль (літоросль) — гілка Лотр — негідник Луп — здобич, трофеї Люд грошовий затято-в и й — наймане військо Лютня — струнний музичний інструмент Ляда що — казна-що Л я ї к — світська людина Л я т в и й — легкий