Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0154-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.». Краткое содержание книги:
Детально розглянуто усі 11 розділів коментованого Кодексу, особливу увагу приділено аналізу положень, присвячених позовному і наказному провадженням, а також новелам апеляційного і касаційного перегляду судових рішень та підставам і порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, виходячи з нової системи судоустрою України. Додаються тексти і витяги з текстів нормативно-правових актів з питань організації цивільного судочинства, а також рішення Конституційного Суду і постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких узагальнено практику застосування судами окремих норм цивільного процесуального законодавства.
Мета коментаря - дати чітке системне уявлення про цивільний процес як врегульовану нормами цивільного процесуального права діяльність суду, що здійснюється в установленому законом порядку та визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав, обов'язків і цивільних процесуальних дій суду, органу державного виконання та учасників процесу з їх реалізації.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, адвокатів, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями організації і провадження судами справ в порядку цивільного розгляду.
— форсування допиту. Темп допиту має важливе значення. Коли на питання треба відповідати швидко, без роздумів, то свідок може обмовитися. Свідка потрібно стимулювати до відповіді, не давати йому пауз для роздумів, заповнювати її спонукальними словами, наприклад: «Свідок, відповідайте!», «Суд чекає!». Можливе поєднання форсованого та уповільненого темпу. Малозначні питання рекомендується задавати повільно, а під час опитування з приводу суттєвих фактів темп допиту потрібно збільшувати.
VII. Фіксація показань свідка. Доказове значення будуть мати лише ті покази, які зафіксовані в протоколі судового засідання. Тому представник повинен слідкувати, що б секретар записував ті чи інші відповіді. Можна навіть повторити ту чи іншу фразу, вимовлену свідком.
До запровадження в судах систем фіксації процесу, показання свідка доцільно фіксувати з допомогою диктофона.
VIII. Оцінка показань свідка. Оцінка показань свідка здійснюється як під час допиту, так і в судових дебатах. На оцінку достовірності показань свідка впливають такі фактори: 1) моральність особи; 2) ступінь та характер зацікавленості свідка; 3) фізичні та психічні особливості 4) об’єктивні умови сприйняття фактів; 5) відповідність показань іншим доказам, відсутність протиріч у самих показань.
5. Відповідно до ч. 12 коментованої статті суд може одночасно допитати свідків для з’ясування причин розходжень у їхніх показаннях. Іншими словами, додатковий допит свідків може бути одночасним.
Додатковий допит кількох свідків одночасно може проводитися лише для з’ясування причин розходження у їх показаннях. Правова регламентація такого виду допиту в ЦПК відсутня. Через це очна ставка практично не використовується. Вважаємо, що тут має застосовуватися аналогія закону. Очну ставку потрібно проводити за правилами, встановленими КПК України.
Замість одночасного допиту може використовуватися інший спосіб перевірки правдивості показань — повторний допит свідка. Відповідно до ч. 11 ст. 180 нового ЦПК свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Під час повторного допиту у свідка слід з’ясовувати причини розбіжностей його показань з іншими доказами у справі. Доцільно проводити повторний допит в тому самому судовому засіданні, що б свідок не мав можливостей обдумати свої нові показання, в тому числі узгодити їх з зацікавленими учасниками процесу.
Стаття 181. Використання свідком письмових записів
1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами в тих випадках, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам’яті. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
1. Коментована стаття допускає можливість використання свідком письмових заміток, що є винятком, оскільки за загальним правилом, відповідно до вимог принципу усності, свідок дає свої показання усно у формі вільної розповіді про факти, які йому відомі по справі і мають значення для правильного її вирішення.
Використання письмових записів допускається у випадку, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями або іншими даними, які важко зберегти в пам’яті (наприклад, дати, списки імен, номери телефонів, адреси, найменування товарів, іноземні слова тощо).
2. Письмові замітки, якими може користуватись свідок при дачі показань, повинні містити в собі лише обчислення та інші дані, які важко зберегти в пам’яті. Письмові замітки свідка в жодному разі не повинні містити у собі зміст показань свідка. Для перевірки дотримання цієї вимоги закон передбачає необхідність пред’явлення цих письмових заміток для огляду судом та особами, які беруть участь у справі.
Про необхідність використовувати такі замітки повинна заявити сторона, за ініціативою, якої викликаний даний свідок, або сам свідок. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду. Це зокрема, робиться для того, щоб усі могли переконатися, що саме ці дані є предметом свідчень.