Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.

Для підтвердження наявності повторності порушень, які встановлюються даними перевірок (контролю) чи судовими рішеннями, необхідні самостійні (окремі) перевірки або судові рішення, що набрали законної сили, як за першим, так і за повторним фактом порушення.

Повторність утворюється незалежно від того, чи була застосована фінансова санкція за перший випадок.

Якщо платник податку був притягнутий до відповідальності за перше порушення — відлік річного строку починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується 1 095 календарним днем включно.

Якщо ж за перше порушення штрафні санкції не застосовувалися, строк починається з наступного дня після оформлення належним чином рішення контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків. Якщо на момент притягнення до відповідальності не сплили строки давності, передбачені ст. 114, можливе застосування штрафних санкцій як за перше, так і за повторне правопорушення. Тобто застосовується штраф у розмір 25 відсотків відповідної суми за перше порушення і штраф в розмірі 50 відсотків — за повторне.

123.2. Цей пункт не містить ознак окремого правопорушення, а лише визначає додаткові наслідки у випадках, коли порушення, зазначені у п. 123.1, по-перше, вчинені платником податків, який користується податковою пільгою, по-друге, цей платник податку (посадова особа платника податку) використав суми, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу).

Щодо поняття, підстав надання та порядку використання податковими пільгами встановлений статтею 30 Кодексу. Відповідно до п. 30.8 контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Передбачені цим пунктом наслідки для відповідного платника податків, а саме стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, не є штрафними санкціями. Штраф застосовується відповідно до п. 123.1 ПК. Наявність умов, що зазначені у п. 123.2, є підставою стягнення не штрафу, а суми відповідного податку.