Перспективи Української Революції
- Автор: Бандера Степан
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Видавнича фірма «Відродження»
- ISBN: 966-538-059-1
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Перспективи Української Революції». Краткое содержание книги:
Такого показника нам не треба ні трохи лякатися, чи стидатися. Навпаки. Нехай хоч кількадесят тисяч виборців документально заявиться як український національно-політичний актив на чужині, що формує і чинно підтримує національно-визвольну самостійницьку акцію. Це буде поважна й реальна політична база для цієї акції, яку має вести й очолювати Закордонний Центр. Теж у зовнішньо-політичному відношенні такий конкретний показник активу має куди більше значення, ніж голословне аргументування сотками тисяч української людности, яку звичайно вже зараховують до чужих державних організмів та не вважають її окремим політичним фактором.
Для сили й успішности української самостійницької акції за кордоном важливим є, щоб вона мала широку людську базу, але щоб ця база була одночасно живою, активною й непохитною,'а не штерною масою. Під цим оглядом вибори повинні дати поважні позитивні наслідки.
ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Ця більша праця Ст. Бандери була призначена лише для «внутрішнього організаційного користування», як зазначено в книжечці п. н. «Перспективи української національно-визвольної революції». (Вишкільні матеріяли з курсу влаштованого Проводом ЗЧ ОУН), книжка І. Видання Організаційно-Кадрової Референтури, 1958 р., стор. 144, в якій до 122 сторінки включно надруковано цю працю із зазначенням «опрацював Бийлихо» (псевдонім Ст. Бандери).
Метою цих вишкільних матеріялів було «дати новий поштовх і напрямні для підготовчої праці серед кадрів ЗЧ ОУН, себто — зактивізувати наші провідні та рядові кадри на відтинку готування… до безпосередньої участи в організуванні та веденні національно-визвольної революції на Рідних Землях». Редакційний вступ до книжки виразно вияснює евентуальні сумніви щодо доцільности такого видання: «…ще раз мусимо підтвердити нашу незмінну засаду: плянувати й підготовляти треба не тоді, коли ситуація вимагає вже безпосередньої дії, а наперед, заздалегідь готуючись до неї. Організація Українських Націоналістів не може за жодних умов займати пасивного становища і ждати, що нам принесе розвиток міжнародньої ситуації. Навпаки, ми намагаємося своєю працею і боротьбою впливати на розвиток міжнародньої ситуації, зокрема коли йде про внутрішнє становище в Україні. А щоб вести їх (революційно-визвольну діяльність і боротьбу — ДЧ) правильним шляхом і правильними методами, мусимо мати на увазі генеральний плян, себто образ, як може і як повинна розвиватися революційно-визвольна боротьба, як повинна виглядати вища стадія цієї боротьби — загальний революційно-визвольний зрив, та якою мірою і якими засобами ми, закордонні кадри, можемо взяти в ньому безпосередню участь».
З цього погляду доцільним є, щоб усі українці познайомилися з працею автора.
Розділи з цієї праці були друковані теж у журналі «Визвольний Шлях», Лондон, Великобрітанія: у книжці за листопад 1959 р. під заг. «Протибольшевицька революція — єдиний шлях до визволення», стор. 1210–1218; у кн. за січень 1960 р. п. заг. «Значення війни для національного визволення», стор. 12–22; у кн. за жовтень 1960 р. п. заг. «Розвиток революційного процесу», стор. 1101–1112; у кн. за грудень 1961 р. п- заг, «Еволюція большевизму й частинні здобутки боротьби», стор. 1245–1250; у кн. 3(252) за березень 1969 р. п. заг. «Проблема на-ціонал-комуністичного фронту», стор. 274–283; у кн. за квітень 1969 р. п. заг. «Національно-визвольна революція і російські протикомуністичні сили», стор. 387–396; у кн. за травень 1969 р. п. заг. «Спільний фронт національно-визвольних революцій», стор. 515–522; у кн- за червень 1969 р. п. заг. «Розвиток і чинники революційного процесу», стор. 643–663; у кн. за липень-серпень 1969 р. п. заг. «Необхідність національно-визвольної революційної боротьби», стор. 771–774.
1. НЕОБХІДНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ БОРОТЬБИ
Перед з'ясуванням перспектив української національно-визвольної, протибольшевицької революції треба насамперед устійнити вихідну точку цього питання з нашого погляду.
Люди з пристосуванським життєвим наставленням, з пристосуванським способом думання і діяння, уважають вихідною точкою в цій справі питання: Чи така революція е можлива, які е реальні дані для її розвитку й успішного висліду? Залежно від відповідей на ці питання та від основ, на які ці відповіді спираються, треба, в розумінні цих людей, приймати або відкидати концепцію національно-визвольної революції. Поскільки ж такому думанню є ближчий скептицизм, пасивність і резиґнація, ніж вольова активність, риск і боротьба, то й арґументи за революційну боротьбу е, в його оцінці, надто слабі й непевні.