Вовк-тотем

Від самого початку комариного лиха полину в гірських ярах було «коси — не хочу», але ключовим моментом у протистоянні лиху ставала достатня кількість сухого коров’ячого кізяка. Тож жінок і дітей з усієї бригади навіть не потрібно було спонукати в спеку перевертати «млинці» з коров’ячого кізяка, щоб вони підсушувались на сонці.

В Орхоні коров’ячі й овечі кізяки — головний вид палива для скотарів. Взимку сухий коров’ячий кізяк є основним засобом розпалювання вогню, а паливом у той час є висушені на вітрі овечі кавалочки, тому в кожній родині є спеціальне місце, де накопичують овечі кізяки і щодня, після того, як отару вигонять із загону, усі ці какавельки лопатою згортаються на купу й після кількох днів «провітрювання» та «просушування» стають гарним паливом, яке горить навіть краще, ніж коров’ячий кізяк. Однак улітку в степу овечий послід стає рідким і безформним, тож скотарі в юртах уже не можуть топити овечим кізяком, а тільки висушеним коров’ячим. Однак улітку корови їдять соковиту й ніжну травичку та багато п’ють води, тож коров’ячий послід теж стає рідким і м’яким і вже не тримає так форму, як в інші сезони, тож його потрібно ще обробити, підсушивши на сонці.

Перегортати ж коров’ячі кізяки влітку на сонці — дуже клопітна й марудна справа. Жінки й діти в кожній монгольській юрті, щойно з’явиться час, ідуть на моріжки навколо табору й дерев’яними вилами перегортають по одному підсохлі з одного боку й мокрі та зелені всередині «млинці» коров’ячого кізяка, щоб вони підсушились на сонці з іншого боку. Потім «млинці», які вже просушились на сонці з обох сторін, встановлюють вертикально, по троє в одну купку, щоб вони далі провітрювались і досихали, а ті «млинці», які вже затверділи на сонці, збирають у плетений кошик і переносять на спині до юрт та складають там на купи. Однак щойно принесені до юрти кізяки все одно ще просохлі не до кінця, якщо їх розломити, всередині вони виявляться мокрими. Ці сухі зверху й мокрі всередині кізяки складають на купу здебільшого для того, щоб захистити їх від дощу. У розпал літа, коли багато дощів, якщо втратити час і залишити кізяки на пасовищі, то піде раптовий дощ, і вони, хоча до цього вже сохли кілька днів на сонці, за короткий час перетворяться на жижу. Але якщо встигнути скласти їх на купу, коли почнеться дощ, їх можна швидко накрити великою старою повстю, тоді вони не намокнуть. А після дощу повсть можна зняти й вони будуть підсихати далі.