ОПЕРАЦІЯ «СПИС НЕПТУНА», місія із захоплення Усами бен Ладена, була однією з найпотаємніших бойових операцій в історії. Коли команда «морських котиків» вирушила виконувати її вдосвіта 2 травня 2011 року, про цю операцію знали лише кількадесят людей по всьому світу. Одну групу розмістили в цілком таємному військовому центрі тактичних операцій, а іншу зібрали в кімнаті для нарад Білого дому. Там президент Барак Обама та його радники стежили за успіхами «котиків» за 12 тис. км з допомогою прямого відеозв’язку, що був єдиним джерелом інформації про місію.
Або принаймні мав бути. Ніхто й не розраховував на акаунт @ReallyVirtual.
Це не був якийсь шпигун або журналіст. Справжнє ім’я пакистанського фаната техніки та власника кав’ярні – Согаїб Атар. У його профілі в соцмережі йшлося: «IT-консультант, що відпочиває від щурячих перегонів, ховаючись у горах зі своїм ноутбуком».
За кілька років до того Атар переїхав із гамірного міста Лагор до затишнішого містечка Абботабад, центру гірського туризму та бази Військової академії Пакистану – а тепер ще й місця перебування найрозшукуванішої людини в світі. Коли однієї ночі Атар працював над розробкою програми, його увагу привернув звук гелікоптерів угорі. І він просто зробив те, що мільйони людей роблять щодня: відкрив соціальну мережу, щоб поскаржитися.
«Над Абботабадом о першій ночі ширяє гелікоптер (рідкісний випадок)», – твітнув він спершу. А коли протягом кількох наступних хвилин «котики» розпочали свою операцію, Атар опублікував цілу купу скарг, що нагадували новинні репортажі. Коли перший гелікоптер полетів геть із тілом бен Ладена та жорсткими дисками з даними про зв’язки Аль-Каїди, Атар твітнув: «Лети звідси, гелікоптере, – поки я не дістав свою здоровезну мухобійку:-/». А коли «котики», що залишилися, підірвали збитий гелікоптер та завантажились у запасний, Атар поширив новину про вибух. «Сильний гуркіт до тремтіння вікон тут, у Абботабаді… Сподіваюся, це не початок чогось поганого:-S».
Вісім годин по тому одну з найважливіших подій десятиліття нарешті підхопили традиційні ЗМІ. На каналі NBC тоді йшов випуск «Зіркового кандидата». Дональд Трамп саме пояснював, чому «заново наймає» співачку Ла Тойю Джексон, коли передачу перервали. У несподіваному прайм-таймовому зверненні президент Обама оголосив, що в Пакистані відбувся таємний рейд і що Усама бен Ладен мертвий. «Справедливість перемогла», – підсумував президент. По всіх Сполучених Штатах люди танцювали на вулицях. А за тисячі кілометрів звідти Атар дійшов власного висновку. «Отакої: тепер я – той, хто вів живий блог про рейд проти Усами, сам того не відаючи».
В Абботабаді ці повідомлення просочилися в пообідді – цівкою, що швидко перетворилася на стрімкий потік. Кількість підписників Атара у Twitter підскочила з 750 до 86 тисяч. Його закидали проханнями про інтерв’ю та запитами в друзі. Місцеві журналісти ринули до його кав’ярні, щоб поговорити віч-на-віч. Непокоїло тільки, що дедалі більше людей онлайн звинувачували Атара в шпигунстві на користь американського чи пакистанського уряду. Вони стверджували, що тільки так Атар міг довідатися про надтаємну військову операцію.
Але правда була простішою та показовішою: Согаїб Атар випадково опинився поруч, мав напохваті комп’ютер та акаунт у соцмережі.
