Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
Абзаци третій і четвертий п. 119.1 містять ознаки кваліфікованих (тобто з ознаками, які обтяжують відповідальність) складів правопорушень у формі дії. Про це свідчить застосована законодавцем формула «ті самі дії».
Тому за цією нормою може наставити відповідальність лише за такі дії, як:
— повторне протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке саме порушення, подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків з порушенням відповідного порядку;
— повторне протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке саме порушення, подання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків з порушенням відповідного порядку.
Повторність виникає не тільки у випадку вчинення аналогічного правопорушення (наприклад, двічі подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків з порушенням відповідного порядку), але й у випадках будь-яких варіантів послідовності правопорушень (наприклад, подання облікової картки фізичної особи-платника податків з недостовірними даними щодо місця проживання, а потім подання заяви з недостовірними відомостями про зміну даних, які вносяться до облікової картки).
Відлік річного строку починається з дня уплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується через 365 (включно) календарних днів. Якщо початок або закінчення річного строку припадає на високосний рік, цей строк закінчується через 366 (включно) календарних днів.
Повторна протягом року бездіяльність (повторне неподання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків; повторне неподання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків платником податків) має кваліфікуватися за абзацом першим цього пункту без врахування повторності як кваліфікованої ознаки.
119.2. Цей пункт ст. 119 ПК встановлює відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):
— неподання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку;
— подання з порушенням встановлених строків податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку;
— подання не повним обсягом податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку;
— подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку;
— подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку.
Для виявлення об’єктивних ознак правопорушення, зокрема про поняття податкової звітності, її обсяги, строки її подання, — див. норми глави 2 ПК та коментар до неї.
Неподання податкової звітності означає відсутність звітності після закінчення встановлених строків і на момент застосування контролюючим органом штрафних санкцій.
Подання з порушенням встановлених строків означає подання податкової звітності після закінчення встановлених строків, але до застосування контролюючим органом штрафних санкцій.
Недостовірні відомості податкової звітності — відомості, що не підтверджені чи суперечать даним первинних документів, регістрам бухгалтерського обліку, бухгалтерської звітності, іншим документам, пов’язаним з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (див. абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПК).
Помилки податкової звітності — арифметичні та інші технічні помилки як у первинних документах, що вказані в абзаці першому п. 44.1 ст. 44, і на підставі яких складена податкова звітність, або/та такі ж помилки безпосередньо в податковій звітності.
Диспозиція п. 119.2 щодо недостовірності та помилок податкової звітності не відрізняє випадки зменшення чи збільшення сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, а також сум утриманого з них податку в результаті такої недостовірності чи помилки.
Суб’єктом правопорушення за змістом цього пункту є податковий агент, на якого покладений обов’язок вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам (див. п. 14.1.180 та п. 51.1). Визначення суб’єктом правопорушення і відповідальності податкового агенту не суперечить назві ст. 119 (де вказаний платник податків), оскільки підпунктом 162.1.3 п. 162.3 ст. 162 Кодексу визначено, що платником податку на доходи фізичних осіб є також податковий агент.