Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
116.2. Під «видом штрафної (фінансової) санкції» для цілей цієї статті ПК слід розуміти штрафну санкцію, передбачену конкретною нормою ПК або іншого закону.
Наприклад, за заниження платником податків податкових зобов’язань передбачений штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати (абз. 3а п. 50.1 ПК). Це один вид штрафної санкції за заниження платником податків податкових зобов’язань. Водночас визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, якщо перевірка результатів діяльності платника податків свідчить про заниження суми його податкових зобов’язань, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання (п. 123.1 ПК). Це другий вид штрафної санкції за заниження платником податків податкових зобов’язань.
Так само п. 120.1 і п. 123.1 передбачають різні штрафні санкції за одне і теж порушення — включення до податкової декларації перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат, якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу.
Контролюючий орган у таких випадках може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції. Який саме — залежить від обставин (ознак) кожного конкретного правопорушення. Як правило, вважається, що при конкуренції норм та з них, яка має більш сурову санкцію, краще враховує усі обставини вчиненого діяння. Однак, якщо контролюючим органом все ж таки була застосована норма з менш суровою фінансовою санкцією, це виключає в подальшому за це ж саме порушення притягнення до відповідальності за іншою нормою ПК чи іншого закону.
Стаття 117. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби
117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, —
тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 510 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення,
— тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 1020 гривень.
117.2. Виключено згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI).
(Стаття 117 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)
117.1. У п. 117.1 і в ряді інших норм ПК, що передбачаються відповідальність за податкові порушення, використовується така ознака «неподання у строк (строки)».
Відповідно до ст. 251 ЦК строк — є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. У даному випадку зазначеною подією є факт податкового правопорушення.
Перебіг строку за загальним правилом починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. В окремих нормах встановлюється інший порядок, відмінний від цього загального. Так, строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників банками починається з дня відкриття/закриття рахунку (див. коментар до п. 118.1).