Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
Критерії безпечності продукції, тобто її відповідності встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам), а відтак критерії вилучення із сільськогосподарського обігу та консервації відповідних земель передбачені нормативними документами, що встановлюють вимоги до харчових продуктів (ГОСТ, ТУ, технічні регламенти тощо), а також санітарними нормами та правилами (див. ЗУ "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про молоко та молочні продукти", "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про стандартизацію", "Про захист прав споживачів").
До частини другої. Дана норма частково дублює норму ч. 2 ст. 169 ЗКУ - див. коментар.
Глава 28 Консервація земель
Поняття консервації земель визначається ст. 1 ЗУ "Про охорону земель" як "припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я".
За оцінками фахівців, в Україні необхідно зменшити загальну площу земель в інтенсивному обробітку мінімум на 8,6 млн. га і трансформувати їх у природні кормові угіддя, під заліснення, заповідні та рекреаційні об'єкти[327].
Стаття 171. Деградовані і малопродуктивні землі
1. До деградованих земель відносяться:
а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
2. До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.
До частини першої. Класифікація деградованих земель здійснюється законодавцем за критерієм змісту чинників, що призвели до деградації. Першу групу становлять земельні ділянки, поверхня яких зазнала шкідливих змін та фізично не дозволяє провадити ефективну господарську діяльність унаслідок утворення ярів, провалів, тріщин, карст тощо. Перелік шкідливих змін не є вичерпним і може бути доповненим за викладеним вище критерієм.
До другої групи віднесені земельні ділянки, ґрунти яких за своєю змістовною характеристикою не можуть бути ефективно використані.
Слово "ерозія" походить від латинського "erosio", що означає "роз'їдати" або "вигризати". В залежності від причин, що» обумовлюють розвиток ерозії, виділяють водну й вітрову ерозію.
Водна ерозія відбуваються внаслідок змивання й вимивання частин ґрунту опадами, поверхневими водами.
Вітрова ерозія поширена там, де немає перешкод сильним вітрам, і де відсутній природний рослинний покрив, що захищає поверхневий шар ґрунту, розораного на великих площах від вивітрювання. Так, за даними досліджень станом на 2010 р. в Україні наразі найвищий в Європі показник розораності земель[328].
Крім водної та вітрової ерозії, на схилах різної крутості спостерігається спливна ерозія. Вона полягає у тому, що ґрунтовий покрив перенасичений Ґрунтовими водами, може поступово або й раптово сплизати, внаслідок чого зносяться його родючі шари. Така ерозія призвела до значної шкоди на Закарпатті у 1998 p., 2001 p. (див.: Постанову ВРУ "Про невідкладні заходи, пов'язані з катастрофічними повенями в Закарпатті" від 15.03.2001 № 2290-Ш, ПКМ "Про фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків стихійного лиха у Закарпатській області" від 29.03.2001 №306).
Перезволоження земель може бути штучним (внаслідок науково необґрунтованого проведення заходів по меліорації), або природнім. В свою чергу це породжує підвищену кислотність або засоленість ґрунтів. Так, подекуди спостерігається іригаційна ерозія від зрошування ґрунту (зокрема, за допомогою дощувальних машин). Внаслідок неправильного зрошування ґрунтові води піднімаються до поверхні, і після випаровування води розчинні солі, що містяться в ній, залишаються в приповерхневих шарах, що зумовлює їх засолення.
Забруднення земель хімічними речовинами, якщо використання земель стає небезпечним, є підставою для вилучення таких земель з господарського обігу з метою проведення консервації та відновлення попереднього безпечного стану (див. коментар до ст. 172 ЗКУ).
327
Сучасний стан земельної реформи в Україні / А. С. Даниленко, М. Ю. Гарбуз, В. В. Жмуцький та ін. - К.: Урожай, 2005. - С. 92.
328
Відкрита заява національних екологічних громадських організацій щодо загроз громадянському суспільству України [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.necu.org.ua