Науково-практичний коментар Земельного кодексу України
- Автор: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Правова єдність
- ISBN: 978-966-2183-41-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Земельного кодексу України». Краткое содержание книги:
Видання може стати в нагоді студентам, викладачам і науковцям правничих спеціальностей, практикуючим юристам і усім тим, хто цікавиться земельним законодавством та практикою його застосування.
До частин першої та другої. Заборона здійснення господарської діяльності, котра зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин передбачена і іншими нормами чинного законодавства (див., зокрема, ст.ст. 33, 40, ч. 6 ст. 51 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища".
На даний час нормативи гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у ґрунті встановлені як санітарно-гігієнічні нормативи (тобто орієнтовані на охорону життя та здоров'я лише людини). Вони закріплюються у т.з. санітарних нормах, що затверджуються Головним державним санітарним лікарем України (п. "а" ст. 40 ст. ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення").
На даний час "спеціально уповноважений орган у галузі екології та природних ресурсів" (Мінприроди України) не здійснює встановлення нормативів ГДК.
Санітарними нормами передбачаються також нормативи гранично допустимих (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) шкідливих речовин у ґрунті:
До частини третьої. Використання забруднених небезпечними речовинами земельних ділянок, порядок поводження з ними визначений у главі 27 ЗКУ (див. коментар до цієї глави). Крім того, норми, що встановлюють порядок використання таких земельних ділянок, передбачені і іншими актами законодавства. До таких можна віднести, наприклад, ЗУ "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Даним законом визначено критерії віднесення територій до радіоактивно забруднених з диференціацією на чотири зони і визначено правовий режим цих територій.
До частини четвертої. Врахування рівня забруднення ґрунтів при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання передбачає:
встановлення, зміну цільового призначення земель з урахуванням їх природних та набутих якісних показників (ст. 20 ЗКУ);
проведення консервації деградованих земель(ст. 171 ЗКУ);
проведення рекультивації порушених земель (ст. 166 ЗКУ);
встановлення особливостей правової охорони особливо цінних земель (ст.150, 151 ЗКУ);
визначення пріоритетності земель за певним видом цільового призначення в залежності від їх якісного стану (ст. 23 ЗКУ);
Стаття 168. Охорона ґрунтів
1. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.
2. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
3. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
До частини першої. Особлива цінність ґрунтів обумовлюється тим, що саме їх характеристики визначають родючість земельної ділянки, її здатність бути основним засобом виробництва у сільському та лісовому господарстві, складовою більшості природних комплексів.
Ґрунтом є верхній шар земної кори, який складається з мінеральних частинок, органічної речовини, води, повітря, мікроорганізмів (ДСТУ ISO 11074-1:2004 "Якість ґрунту. Словник термінів. Частина 1. Забруднення та охорона ґрунтів")[326], тоді як ґрунтовий покрив земельних ділянок - це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю (Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 №1).
Щодо співвідношення поняття "ґрунт" із поняттям "земельна ділянка" див. коментар до ч. 2 ст. 79 ЗКУ.
Питанню охорони ґрунтів безпосередньо присвячено поодинокі норми ЗКУ, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 45), ЗУ "Про охорону земель" (ст.ст. 52-54), ст.ст. 54, 59, 141 КУпАП та ін.
Більше уваги проблемі охорони ґрунтів приділялося у нормативних документах колишнього СРСР (див. коментар до ст. 167 ЗКУ). Серед сучасних нормативних документів можна назвати ДСТУ 3866-99 "Ґрунти. Класифікація ґрунтів за ступенем вторинної солонцюватості", ДСТУ ISO 11269-1:2004 "Якість ґрунту. Визначення дії забрудників на флору ґрунту. Частина 1. Метод визначення інгібіторної дії на ріст коренів" (ISO 11269-1:1993, IDT), ДСТУ ISO 11269-2-2002 "Якість ґрунту. Визначання дії забрудників на флору ґрунту. Частина 2. Вплив хімічних речовин на проростання та ріст вищих рослин" (ISO 11269-2:1995, IDT), ДСТУ ISO 22030:2007 "Якість ґрунту. Біологічні методи. Хронічна токсичність для вищих рослин" (ISO 22030:2005, IDT) та ін.
326
Визначення ґрунту наведено також у ст. 1 ЗУ "Про охорону земель". Проте останнє є настільки невдалим, що для використання непридатне.