Риль. Любов дракона
- Автор: Боброва Екатерина Александровна
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Любовно-фантастические романы
Электронная книга - «Риль. Любов дракона». Краткое содержание книги:
І нікого не цікавить, що ти маг-перволітка, який не вміє відкривати портали і не знає меж своїх можливостей. Просто виявилася не там, де треба? Спробуй пояснити це ящурам, а заодно довести, що твій народ не винен в їх загибелі, бо інакше ти ввійдеш в історію, як перша, хто вступила на стежку війни з крилатими. Ну а якщо в процесі розслідування тобі сподобався один з драконів, вибач, мила, це твої особисті проблеми. Справи важливіші.
Ситий дракон — добрий дракон, а добрий дракон говіркий.
— Ви дійсно брати?
— Так, — кивнув Ластіран, — у нас одна мати, але різні батьки. Мій батько — другий чоловік в Гнізді, — побачивши нерозуміння на обличчі дівчини, пояснив: — У дракониці шлюбний період настає три-чотири рази протягом їх життя, приблизно раз у десять років. Коли дракониця приходить в охоту, — Ластіран запнувся, покосився на Риль, але все ж продовжив: — будь-який дракон має право битися за неї. Переможець отримує драконицю і право заснувати або продовжити рід сім’ї. Мій батько воював двічі і переміг, — в голосі дракона зазвучала гордість, — тому в нашому Гнізді лише два батька, але не це головне. Зате у нас найкрасивіша сестра на всіх драконівських землях.
На обличчях трьох драконів заграли дружні посмішки.
— Отже, ваші дракониці не можуть вибирати собі чоловіка? — насупилася Риль. Їй виразно уявилася гордо сидяча на увиступі скелі ящірка, чомусь вугільно-чорного кольору, а навколо за неї борються дракони. Один за іншим вони падають з переламаними крилами вниз, а переможець підлітає до своєї обраниці. Він виявляється найстрашнішим і найжорстокішим…
— Ще й як можуть, — посміхнувся Кестірон, — бій виграє той, хто припаде до вподоби нареченій. Не дарма ми володіємо магією. Дракониця просто поділиться з обранцем силою, а проти двох не вистоїть ніхто, будь він тричі могутнім воїном. Тільки молоденькі дракониці першого чоловіка вибирають, покладаючись на долю. Старші роблять свій вибір заздалегідь.
— Тоді інша справа, — кивнула Риль. Хоча уявити під одним дахом двох або трьох чоловіків — просто нереально. Ні, для цього потрібно бути драконом.
— Все, досить запитань, — обірвав розмову Ластіран, — завтра ранній підйом, і до вечора вже будемо вдома.
Третю годину вони летіли над морем. До драконівських земель залишалося небагато. Раптово потужний порив вітру пронісся над дівчиною, ледь не скинувши зі спини дракона. Спасибі мотузкам — втрималася. У ту ж мить Ластіран різко завалився на бік, змінюючи напрямок польоту. Його маневр повторили два крилатих силуети. Брати явно намагалися їх захистити, питання — від чого? Як Риль не крутила головою, навколо було абсолютно порожнє небо. Довелося перейти на істинний зір, застосувавши ту невелику силу, що в неї була. Перейшла і мало не закричала від переляку. Прямо на неї мчала темна, трохи розмита пляма, що обрисами нагадувала дракона. Ні, помилки бути не може — ось хвіст, витягнута шия, пазуристі лапи. На них напали свої ж. Хоча які вони свої, якщо вбити намагаються!
Плям було три. Троє на трьох — непогано. Ось тільки Ластіран з людиною на спині не міг вести повноцінний бій. І зараз він просто маневрував, намагаючись не дати сісти чужинцю на хвіст. Нападники непогано замаскувалися. Зараз вони змазаними тінями носилися навколо драконів, намагаючись дістатися до командира. Риль залишалося лише крутити головою на всі боки та міцніше триматися за мотузку. На жаль, більше допомогти вона нічим не може. Хоча…
— Зліва, — крикнула вона якомога голосніше.
Дівчина розпласталася на спині, намагаючись злитися зі шкурою, щоб зменшити опір повітря. Дракон різко метнувся вправо, пірнув униз і тут же кинувся вгору. А бідна Риль навіть не могла прикрити очі, щоб не бачити стрибучий горизонт, хмари і поверхню моря, що різко наближалася. Не час для слабкості. Нехай вона всього лише людина, але ворогів вона бачить не гірше драконів.
Порив вітру полоснув волоссям по очах, розсміявся в обличчя: «Я — найсильніша!» Ластіран пірнув вниз, йдучи з лінії атаки. Риль вчепилася в кістяні нарости, кривлячись від мотузки, що врізалася в тіло. Поруч кружляли зі своїми противниками в танку смерті Фестігран з Кестіроном. Їх все більше пов'язували боєм, щоб вони не заважали дістатися до людського дівчати.
Раптово небо і море різко помінялися місцями.
— Ззаду! — заволала Риль, озирнувшись назад. Дракон, прокрутившись, метнувся вгору, потім вниз. Але супротивник невблаганною тінню висів у нього на хвості, не втрачаючи контакту з метою. Різким ривком він скоротив розрив, і виник зліва від Ластірана. Той судорожно смикнув хвостом, завалюючись набік, підняв вгору крило, прикриваючи від удару свою кровну сестру. Спалахнула вогненним розчерком блискавка, лягаючи на крило дракона. Запахло смаленим м'ясом. Крило безсило повисло. Краї рани бахромою затріпотіли на вітрі. Ластіран щосили намагався утримати рівновагу і не впасти в штопор.