Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви

Річард не зміг стримати посмішку.

— Ти потрібна мені. Тепер і завжди. — Він погладив її по щоці. — Повірити не можу, що ми нарешті разом! — Він подивився на свій ескорт, що складався з трьох жінок і двох чоловіків. — Коли б ми тільки могли залишитися наодинці!

— Це натяк, Магістр Рал? — Вигнула брову Кара.

— Ні, наказ.

— Вибачте, — знизала плечима Кара, — але ми ніяк не можемо йому підкоритися.

Ви потребуєте захисту. Чи знаєте ви, Мати-сповідниця, що нам іноді доводиться говорити йому, яку ногу переставити наступною?

Келен безпорадно зітхнула і подивилася на двох гігантів, які височіли позаду Кари.

— Докас, ти подбав про те, щоб на наші двері поставили засув?

— Так, Мати-сповідниця.

— Відмінно! — Посміхнулася Келен. Вона повернулась до Річарда, — Пішли додому. Я втомилася.

— Спочатку вам доведеться вийти за нього заміж, — заявила Кара. — Наказ Магістра Рала. Жодна жінка не може увійти в його кімнату, крім дружини.

— Я сказав «крім Келен», — Річард метнув на неї спопеляючого погляд, — а не дружини. Ніхто, крім Келен.

Кара глянула на ейдж, що висів у Келен на шиї. Це був ейдж Денни.

Річард віддав його їй в тому місці між світами, куди їх обох віднесла Денна. Він став свого роду талісманом, і жодна з Морд-Сіт не сказала ні слова з цього приводу, хоча, зрозуміло, всі вони помітили його відразу ж, як тільки вперше її побачили. Річард підозрював, що він означав для них так само багато, як і для нього з Келен.

Гордовитий погляд Кари повернувся до Річарда.

— Ви зобов'язали нас захищати Мати-сповідницю, Магістр Рал. Ми всього лише намагаємося захистити честь нашої сестри.

Келен посміхнулася, зауваживши, що Кара зуміла нарешті допекти Річарда, що Морд-Сіт вдавалося вкрай рідко. Річард подумки порахував до десяти, щоб заспокоїтися.

— І ви прекрасно з цим справляєтеся, але вам не варто так хвилюватися. Даю слово, що вона дуже скоро стане моєю дружиною.

Келен провела пальцем по його спині.

— Ми обіцяли Племені Тіни, що весілля відбудеться у них в селі і обряд проведе Птахолов, а я одягну сукню, зшиту для мене Везелен.

Ця обіцянка багато для мене значить. Ти не станеш заперечувати, якщо ми одружимося в Племені Тіни?

Не встиг Річард запевнити її, що для нього це теж дуже важливо, як їх оточила юрба дітвори. Хлопчаки тягнули його за руки, благаючи піти подивитися, як він обіцяв.

— Про що це вони? — Запитала Келен, радісно засміявшись.

— Джа-ла, — пояснив Річард. — Дайте-но мені поглянути на ваш м'яч, звернувся він до дітей.

Вони протягнули йому м'яч, і він показав його Келен. Вона взяла м'яч і уважно подивилася на вишиту на ньому велику букву «Р».

— Що це?

— Раніше в неї грали м'ячем, званим «брок», що був занадто важкий для дітей. Я звелів білошвейкам зшити нові м'ячі, легше, щоб усі діти могли грати, а не тільки найсильніші. Так що тепер гра вимагає швидше спритності, ніж грубої сили.