Вибрані твори
- Автор: Пилипенко Сергей Владимирович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-8499-67-8
- Жанр: Советская классическая проза
Электронная книга - «Вибрані твори». Краткое содержание книги:
Ухвала ЦК ВКП(б) від 23 квітня «Про перебудову літературно-художніх організацій» має величезне значення для цього фронту, ґрунтовно й конкретно ставить питання про перебудову відповідно до нових завдань літературно-художніх організацій, які більш ніж інші організації затягли перебудову, дуже відставши від темпів і вимог, що ставить перед ними саме життя.
Вирішальні успіхи соціялізму за останні роки спричинили рішучий перехід переважної більшости старої технічної інтелігенції на бік радянської влади, відвертий і послідовний перехід на ці ж позиції видатніших вчених країни, які віддають свої великі знання справі соціялізму, що виявилося зокрема в повороті Всесоюзної Академії Наук до розроблення актуальних завдань соціялістичного будівництва.
У ділянці літератури цей поворот виявився в активній участі широких письменницьких кадрів, що стоять на плятформі радянської влади, в соціялістичному будівництві, що найшло своє відображення в їхній художній творчості (Л. Леонов[782], М. Тихонов[783], М. Шагінян[784], Малишкін[785]та ін.).
П'ятнадцять років пролетарської диктатури прилучили до науки, техніки, літератури й мистецтва десятки й сотні тисяч робітників і селян. Значно зросли «кадри пролетарської літератури й мистецтва, висунулись нові письменники й художники з заводів, фабрик, колгоспів». Маркс і Ленін завжди підкреслювали те твердження, що справді невичерпні таланти в товщі народніх мас. Ці таланти гибли й гинуть в країнах капіталізму. У нас же, в країні пролетарської диктатури, утворена можливість безмежного розквіту й зросту сил у всіх ділянках культури для щонайширших мас трудящих. У світлі успіхів соціялізму, зросту нових кадрів пролетарської інтелігенції, повороту на позиції соціялізму старої інтелігенції історичне значення має ухвала ЦК ВКП(б) від 23 квітня. Вона виявляє зріст нашої літератури й мистецтва, з разючою ясністю показує вияв і піднесення творчих сил із надр трудящих, накреслює конкретні шляхи дальших завойовань на цьому фронті.
Ухвала ЦК знаходиться в найщільнішому зв'язкові з заходами партії, скерованими на те, щоб науку й техніку зробити власністю широких мас трудящих. Вона сприятиме подальшому розквітові літератури й мистецтва в Радянському Союзі.
«Кілька років тому, коли в літературі був ще чималий вплив чужих елементів, що надто пожвавилися з першими роками непу, а кадри пролетарської літератури були ще слабкі, партія всебічно допомагала утворенню та зміцненню окремих пролетарських організацій в галузі літератури й мистецтва, щоб зміцнити позиції пролетарських письменників і працівників мистецтва» (з резолюції).
Історично цілком потрібно було існування на тому етапі окремих пролетарських організацій в ділянці мистецтва й літератури. Але за останній час, в зв'язку з новими обставинами в країні і новими завданнями, що стоять перед літературою і мистецтвом, РАПП із організації, що сприяла зростові літератури й мистецтва, стала перетворюватися на свою протилежність. «Рямці нинішніх пролетарських літературно-художніх організацій (ВОАГТП, РАПП, РАМП і інш.) стають вже вузькі і гальмують серйозний розмах художньої творчости. Ця обставина створює небезпеку перетворення цих організацій з знаряддя найбільшої мобілізації радянських письменників і художників навколо завдань соціалістичного будівництва на знаряддя культивування гурткової замкнености, відриву від політичних завдань сучасности та від значних груп письменників і художників, що співчувають соціалістичному будівництву».
Організаційна структура літературно-художніх організацій не відповідає новим обставинам і завданням літератури. Ця обставина побільшувалася невижитими ще всупереч прямим вказівкам партії елементами групування, гурткової замкнености і недостатньої самокритики. Гурткова замкненість, підміна ідейно-виховної роботи адмініструванням сприяли також відриву РАПП від певної частини пролетарських письменників.
Потрібно також зважити, що подальшому розвиткові літератури перешкоджають багато помилок в теоретичних і творчих висловлюваннях деяких керівних робітників РАПП, помилки, що дотепер до кінця не викриті через часами далеко не принципові міркування.
782
Леонов Леонід (1899-1994) — російський радянський прозаїк, драматург.
783
Тихонов Микола (1896-1976) — російський радянський поет і прозаїк.
784
Шагінян Марієтта (1888-1982) — російська письменниця, дослідниця творчості Т. Шевченка.
785
Малишкін Олександр (1892-1938) — російський радянський письменник.