Трилогія смерті
- Автор: Брэдбери Рэй Дуглас
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Навчальна книга-Богдан
- ISBN: 978-966-10-5773-8
- Переводчик: Владимир Иванович Митрофанов
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Трилогія смерті». Краткое содержание книги:
Із виру приголомшливих та небезпечних перипетій головним героям допомагає вибратися саможертовність, сприйняття світу і себе з поблажливою іронією та, як не дивно, певна божевільність учинків.
— Гадаєте, вона повернеться?
— Із голубами на обох раменах або ж із вістрями блискавиць.
Отець Реттіґан провів мене до порталу собору.
— Який вигляд вона має? Скидається на сирену, котра заманює своїм співом рокованих корабельників, аби ті потонули у морських глибинах. Невже ви той самий знедолений, приречений моряк?
— Ні, всього-на-всього людина, яка пише про пожильців Марса, отче.
— Сподіваюся, що їм поталанило більше, ніж нам. Постривайте! Милий Боже, було ще щось, що вона сказала. Вона приєднується до нової церкви. І, можливо, не повернеться більше, тож мої вуха не в’янутимуть.
— До якої церкви, отче?
— Китайської. Китайської і Граумана. Чим вам не церква?![109]
— Для багатьох так воно і є. Коли-небудь були там?
— Дивився «Цар царів»,[110] щоправда, зовнішній двір мене вразив значно більше, ніж сам фільм. Схоже на те, що ви збираєтеся зірватися з місця і чкурнути кудись.
— До нової церкви, отче. Китайської, храму Граумана.
— Тримайтесь осторонь слідів на сипучих пісках. Чимало грішників погрузло там. До речі, який фільм у прокаті?
— Еббот і Костелло у стрічці «Джек і бобове стебло».[111]
— Плач та й годі.
— Плач та й годі, — я помчав щодуху.
— Пам’ятайте про хиткі піски! — докинув навздогін отець Реттіґан, коли я уже проминув двері.
Розділ шістнадцятий
Ширяючи простором міста, я почувався повітряною кулею, вщерть наповненою Величезними Сподіваннями. Крамлі методично штурхав ліктем, аби на мить втихомирити, остудити мене. Але ми за будь-яку ціну мали дістатися до іншої церкви.
— Церква! — бурчав Крамлі. — 3 якого це, цікаво, часу подвійний кіносеанс прийшов на зміну Отцю, і Сину, і Духові Святому.
— Від появи «Кінг-Конга»! Ось відколи! Тисяча дев’ятсот тридцять другого року. Фей Рей[112] поцілувала мене в щічку.
— Свята макрель! — Крамлі ввімкнув автомобільне радіо.
— Опівдні, — сказав голос. — На Маунт-Лоу.
— Послухай! — мовив я. — Таке враження, ніби брила льоду в животі застрягла.
Голос вів далі: «Смерть… поліція… Кларенс Реттіґан… жертва…» Як статичний заряд: «Чудернацький випадок… жертва задушена, розчавлена… старі газети. Пригадуєш братів із Бронкса?[113] Як назбирані стопи старої преси воднораз обвалились і припечатали їх? Газети…»
— Вимкни радіо!
Крамлі послухався.
— Вбога заблудла душа, — промовив я.
— Чи був він справді тією заблукалою душею!
— Те, що хтось збивається на манівці, не означає, що не можна повернути голоблі.
— Хочеш повз проїхати?
— Аякже, їдь, — з нетерплячки здійняв шум я.
— Ти ж про нього ні сном ні духом не відав, — завівся Крамлі. — З чого б цей гамір?
Остання, машина залишала місце злочину. Фургон із моргу погнав звідти значно раніше. Єдиний поліцейський чатував на мотоциклі біля підніжжя Маунт-Лоу. Крамлі висунув голову з вікна.
— Щось може перешкодити нам дібратися на гору?
— Хіба що я, — відповів офіцер. — Але я вже також змотую вудочки звідси.
— Були репортери?
— Ні, не варто, щоб приїздили.
— А й справді, — невдоволено буркнув я.
— Гаразд, гаразд, — згідливо проказав Крамлі. — Почекай, я лишень впишу десь цю кляту машину, а тоді хоч клубками шерсті відригуй.
Я почекав, а потім мовчки похнюпився.
Поліцейський на мотоциклі від’їхав, день наближався до вечора, ми поволі добиралися до зруйнованого храму Карнака, знищеної Долини Царів, втраченого Каїра. Принаймні так я охрестив це все дорогою.
— Лорд Карнарвон відкопав царя, ми ж ховаємо царя. Я й сам не відмовився б від такої могили.
— Булл Монтана,[114] — мовив Крамлі. — Він був борцем і ковбоєм водночас. Булл.
На вершечку схилу, як виявилося, не було жодних руїн, лише зведена із газет величезна піраміда, яку розчищав бульдозер; правда, водій не знав, що робить. Хлопець, який брикав на цій чортопхайці на колесах, був далекий від того, що за плоди пожинає: протести Херста[115] у двадцять дев’ятому році й виливи Маккормака у «Чикаго Триб’юн»[116] у тридцять другому. Рузвельт, Гітлер, Крихітка Роуз Марі,[117] Марі Дресслер,[118] Аймі Семпл Макферсон[119] поховані не раз, а двічі, й відтепер вічно зберігатимуть мовчанку. Терпець урвався, і я залаявся.
109
Ідеться про Китайський театр Граумана, розташований на бульварі Голлівуд (Лос-Анджелес), зведений за проектом Сіда Граумана. У ньому відбуваються прем’єри здебільшого голлівудських кінострічок. Невипадково саме перед цією будівлею вимощена Алея слави, яку прикрашають відбитки рук та ніг багатьох кінозірок.
110
«Цар царів» — американська кінострічка Ніколаса Рея 1961 року, знята на основі біблійних розповідей про Ісуса, що повністю охоплюють Його життя — від народження до розп’яття.
111
«Джек і бобове стебло» (або «бобове дерево») — сімейна комедійна кінокартина, створена на основі відомої казки. Знята за участю найвідомішого комедійного тандему 1950-1960-хх років Бада Еббота та Лу Костелло.
112
Фей Рей (1907–2004) — американська кіноактриса канадського походження. Увійшла в історію кінематографа завдяки виконанню головної ролі (Енн Дерроу) в одному з найпопулярніших фільмів ХХ-го століття — «Кінг-Конг».
113
Бронкс — одне з п’яти боро (адміністративних одиниць, утворених на основі округу) Нью-Йорка.
114
Булл Монтана (1887–1950) — італо-американський єдиноборець, актор. Своє справжнє ім’я Льюїс замінив на незвичне Булл, що в перекладі означає «бик», для підкреслення міці.
115
Херст — видавничий трест, який заснував ще у 1887 році Вільям Херст (1863–1951). Первинно це була «газетна компанія». Сьогодні у підпорядкуванні корпорації — щоденні та щотижневі газети, журнали, телебачення, інтернет-видання.
116
«Чикаго Триб’юн» — щоденна газета, заснована у Чикаго в 1847 році. Попри зроблені ще на початку видання гучні заяви стати найзнаковішою газетою у світі, втілити задумане так і не вдалося.
117
Крихітка Роуз Марі (Мазета; 1923–2017) — американська актриса та співачка, під цим псевдонімом почала виступати на сцені трирічною.
118
Марі Дресслер (1868–1934) — канадо-американська сценічна й екранна актриса, працювала у комедійному жанрі в еру німого кіно і за часів Великої депресії.
119
Аймі Семпл Макферсон (1890–1944) — євангелістська проповідниця, яка вперше використовувала засоби масової інформації для привернення уваги більшої кількості людей. Проводила публічні демонстрації зцілення через віру перед великим натовпом.