П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню

— Я ж кажу, що у нас тут війська. Навіть якщо у них десь, поблизу бовтається армія, вона не пройде в Андер. Не зможе минути Доміні Діртх. — Стейн похмуро розреготався. — Але я був би щасливий, якби вони спробували!

— Я теж. Річ в тому, що Магістр Рал з Матір'ю-сповідницею вже тут, а вони самі по собі — задача не з легких.

— Я ж вже казав тобі, Кемпбелл, не варто турбуватися з приводу магії. Імператор обрубав магії кігті. — Далтон повільно переплів пальці.

— Ти досить часто це повторюєш, Стейн, але, як би мені не хотілося цьому повірити, твої слова мене мало заспокоюють. Я теж можу наобіцяти багато чого, але ти ж напевно захочеш одержати підтвердження моїм словам.

— Я ж вже казав, — помахав кинджалом Стейн, — що імператор має намір назавжди покінчити з магією, щоб прості люди могли вести людство до нової ери. І ти будеш з їх числа. Час магії минув. Вона вмирає.

— Як і Суверен, але він ще не вмер.

Стейн з перебільшеною увагою знову зайнявся нігтями. Схоже, заперечення Далтона його втомили, і він вирішив внести додаткові пояснення.

— Тобі буде приємно дізнатися, що на відміну від вашого коханого Суверена магія позбулася іклів — вона тепер беззуба. І нема чого її більше побоюватися. — Стейн підняв куточок свого зробленого зі скальпів плаща. — І ті, хто володів магічним даром, поповнять мою колекцію. Знаєш, адже я знімаю скальпи ще з живих. Мені приносить задоволення слухати їх крики, коли я здираю з них скальп.

На Далтона ці одкровення не справили жодного враження, але йому дуже хотілося бути впевненим, що Стейн знає, про що говорить, стверджуючи, що магії кінець. Виходячи з того, що Франка з якоїсь причини більше не може користуватися своїм умінням, Далтон розумів: щось відбувається, але уявлення не мав, що саме, або — що набагато важливіше — наскільки сильно підірвані сили чарівництва. І не знав, чи говорить Стейн правду, чи всього лише через своє неуцтво видає бажане за дійсне, виходячи з якихось забобонів Старого світу.

Втім, так чи інакше настав час діяти. Ніяк не можна допускати, щоб все і далі йшло як йде. Питання в тому, наскільки далеко наважаться вони зайти в протидії Магістрові Ралу. Необхідно зайняти певну позицію, щоб спонукати народ на відмову Магістрові Ралу, але слабка позиція — все одно що ніякої.

Далтон прикинув, чи вдасться йому підштовхнути Стейна на подальші одкровення.

— У такому разі, схоже, у нас серйозні труднощі.

З чого б це? — Підняв погляд Стейн.

Далтон розгублено розвів руками.

— Якщо магія більше не є зброєю, то тоді і Доміні Діртх, на який ми всі покладали великі надії, попросту не спрацює, і всі наші плани згорять синім полум'ям. Я б назвав це серйозною трудністю.