Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви

Він почув гучний рев і побачив дві роти д'харіанських солдатів, які вискочили з бічних вулиць і обрушилися на Захисників пастви з флангу. З іншого боку теж з'явилися д'харіанці і увірвалися до лав противника, рубаючи направо і наліво.

Річард застиг, побачивши, що групу справа очолює Келен. Він вела за собою не тільки д'харіанцев, а й чоловіків з палацової обслуги. У нього кров застигла в жилах, коли він згадав, що перед самим падінням Ебініса всі жителі встали на захист свого міста.

Що вона витворяє? Вона повинна залишатися в палаці, в безпеці. Він бачив, що зроблений нею маневр був сміливим, але безнадійним. Захисників пастви занадто багато, і вона скоро виявиться в оточенні.

Але перш ніж це сталося, Келен відвела людей назад. Річард зніс голову чергового мрісвізу. І в той самий момент, коли він подумав, що Келен, мабуть, все-таки повернулася до палацу, вона влаштувала чергову вилазку.

Захисники пастви розвернулися, щоб відбити атаку, і на них відразу навалилися з тилу, але мрісвізи звели нанівець ефективність тактики Келен, вирізавши її солдат точно так само, як вони різали інших д'харіанцев весь цей жахливий день.

Річард прорубався до Келен. У порівнянні з мрісвізами люди здавалися повільними і неповороткими. Для Річарда представляло складність тільки відстань, яку треба подолати.

Руки обважніли, ноги підгиналися.

— Келен! Що ти виробляєш? — Він схопив її за руку, і голос його, посилений магією, гримів. — Я відправив тебе до палацу, щоб ти була в безпеці!

Келен вирвалася. В іншій руці вона стискала закривавлений меч.

— Я не збираюся вмирати, як остання боягузка, забившись у куток, Річард!

Я буду боротися за своє життя! І не смій на мене кричати!

Річард розвернувся, відчувши присутність мрісвіза. Келен пригнулась, коли бризнула кров лускатої тварюки.

Повернувшись, Келен прокричала наказ. Солдати кинулися в атаку.

— Тоді ми помремо разом, моя королева, — прошепотів Річард, не бажаючи, щоб вона почула безвихідь в його голосі.

Д'харіанців відтіснили до площі, і Річард відчув відразу багатьох мрісвізов.

Вдалині, за морем червоних плащів і сяючих обладунків, він розгледів щось зелене, і це зелене невблаганно наближалося до міста. Річард не розумів, що це може бути.

Він відкинув Келен назад. Слова протесту завмерли у неї на губах, коли він атакував лускатих тварюк, що виникли прямо з повітря. Він танцював між ними, вбиваючи їх так швидко, як тільки міг.

Поглинений битвою, він все ж помітив щось, якісь крапки в небі, і подумав, що від утоми в нього, напевно, вже рябить в очах.

Річард завив від сказу, коли йабрі промайнув дуже близько від нього.

Він миттєво відсік лапу, а потім і голову тварюки. Іншого супротивника він убив кинджалом. Наступного відіпхнув ногою і тут же зарубав.

З крижаної люттю він усвідомив, що мрісвізи нарешті зміркували, що основну загрозу для них представляє він, і почали його оточувати. Річард почув, як Келен викрикує його ім'я. Всюди навколо себе він бачив зміїні очі. Він нічого не міг зробити, і йому було нікуди бігти, навіть якщо б він захотів. Він відчував сморід їх клинків, які опинялися занадто близько до його обличчя перш, ніж він встиг цьому перешкодити.