Оповідання
- Автор: Гаррисон Гарри Максвелл
- Язык: украинский
- Переводчик: Леонид Василенко
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Оповідання». Краткое содержание книги:
Смертні муки прихідця
Війна з роботами
Зовні м’який, у душі непоступливий
Поліцейський робот
Ми різні, але…
Абсолютна зброя
Якщо
Обидва ми знову подивилися на робота, охоплені єдиним бажанням побачити замість нього грошові знаки. Начальник нахмурився і, ворушачи губами, прочитав лист до кінця. Я думав, як витягти робота з його фанерної домовини.
Не знаю, експериментальна це була модель чи ні, але вигляд у механізму був красивий. Увесь синій, кольору морської форми, а вихідні отвори, гачки і таке інше — позолочені. Комусь довелося добряче потрудитися, аби досягти такого ефекту. Він дуже нагадував поліцейського в мундирі, проте карикатурної схожості не було. Здавалося, не вистачає тільки поліцейського значка і пістолета.
Тут я зауважив слабке світіння в очних лінзах робота. До цього мені не спадало на думку, що цю штуку можна оживити. Втрачати було нічого, і я сказав:
— Вилазь із ящика.
Робот злетів стрімко і легко, як ракета, і приземлився за два фути від мене, хвацько віддавши мені честь.
— Поліцейський експериментальний робот, серійний номер ХРО-456-934В, готовий до виконання обов’язків, сер.
Голос його тремтів од старанності, і мені здавалося, що я чую, як гудуть його пружні сталеві м’язи. В нього, мабуть, була шкіра з нержавіючої сталі і пучок проводів замість мозку, але мені він видавався справжнім новачком-поліцейським, який прибув для проходження служби. Тим більше що на зріст він був як людина, мав дві руки, дві ноги і забарвлення під колір мундира. Досить мені було ледь-ледь примружити очі, і переді мною стояв Нед, новий поліцейський нашого відділення, котрий щойно закінчив школу і був сповнений службовою ретельністю. Я потрусив головою, щоб позбутися цієї мани.
Це всього лише машина заввишки шість футів, яку вчені голови згвинтили для власної розваги.
— Розслабся, Неде, — сказав я. Він досі віддавав мені честь. — Вільно! При такому старанні ти заробиш грижу вихлопного клапана. Втім, я тут усього лише сержант. А он там начальник поліції.
Нед виконав поворот наліво кругом і ковзнув до начальника швидко й безшумно. Начальник дивився на нього, як на чортика з коробки, слухаючи той же рапорт про готовність.
— Цікаво, а може він робити що-небудь іще чи тільки козиряти і рапортувати? — мовив начальник, обходячи навколо робота і позираючи на нього… як собака на стовпчик.
— Функції, експлуатація, а також розумні дії, на які здатні поліцейські експериментальні роботи, описані в інструкції на сторінках 184–213.
Голос Неда на хвилину заглух — робот пірнув у ящик і появився із згаданою книжищею.
— Докладне пояснення тих же пунктів можна знайти також на сторінках з 1035-ї по 1267-му включно.
Начальник, який за одним заходом насилу дочитував до кінця гумористичну сторінку журналу, покрутив товстенну книгу у руках з таким виглядом, наче вона могла його вкусити. Прикинувши її вагу і помацавши палітурку, він шпурнув її мені на стіл.
— Розберися з цим, — наказав він мені, йдучи до свого кабінету. — І з роботом також. Зроби що-небудь…
Начальник був неспроможний довго зосереджуватися на якійсь справі, а цим разом йому довелося напружити увагу до краю.
Задля цікавості я погортав книгу. От уже з ким мені не доводилося ніколи мати справи, то це з роботами, і тому я знав про них не більше, ніж будь-який простий смертний. Можливо, навіть менше. У книзі вмістилася сила-силенна сторінок дрібного друку з хитромудрими формулами, електричними схемами та діаграмами в дев’ять кольорів і таке інше. Вивчення її вимагало особливої уваги, до чого в той час я не був здатний. Різко закривши книгу, я звернув погляд на нового службовця міста Найнпорта.
— За дверима стоїть віник. Знаєш, як з ним обходитися?
— Так, сер.
— Тоді підмети кімнату, стараючись при цьому здіймати якомога менше пилюки.
Упорався він чудово.
Я спостерігав, як машина вартістю сто двадцять тисяч згрібає докупи недопалки і пісок, і думав, чому ж її послали до Найнпорта. Напевно, тому, що в усій Сонячній системі не було більш крихітного і незначного поліцейського підрозділу, ніж наш. Інженери, мабуть, вважали, що для польових випробувань якраз це й потрібно. Навіть якщо ця штука вибухне, нікому до неї не буде ніякого діла. Потім хтось колись отримає повідомлення про неї. Що ж, місце вибрано правильно. Найнпорт якраз загубився в безвісності.
Саме тому, певна річ, і я тут. Єдиний справжній поліцейський. Бодай один такий чоловік обов’язково потрібен, аби була видимість, наче робиться діло. У начальника Алонцо Крейґа тільки й вистачає розуму на те, щоб не упускати гроші, коли йому тичуть хабара. Є в нас і двоє постових. Один старий і постійно п’яний. У другого ще молоко на губах не обсохло. Я служив десять років у столичній поліції, на Землі. Чому я пішов — це вже моя особиста справа. Я вже давно заплатив за колишні помилки, забравшися сюди, у Найнпорт.