Дівчина, що гралася з вогнем
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #2
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5421-0
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Криминальные детективы
Электронная книга - «Дівчина, що гралася з вогнем». Краткое содержание книги:
Пізно ввечері у своїй квартирі вбито журналіста та його подругу, які вивчали канали постачання до Швеції секс-рабинь з Прибалтики та Східної Європи. Усі підозри падають на найдивнішу дівчину у світі з темним минулим — Лісбет Саландер.
Мікаель Блумквіст починає власне розслідування загибелі своїх колег і друзів, щоб знайти справжнього вбивцю і довести невинуватість Лісбет, яка колись врятувала йому життя.
По всій Швеції розпочато полювання на «вбивцю-психопатку», проте Лісбет Саландер не боїться кинути виклик усім — і мафії, і громадськості, і навіть самій смерті.
На закінчення Бубланськи повідомляв: якщо його вимоги не буде виконано, він буде змушений відмовитися від участі в розслідуванні, але не збирається робити це тихо. На це Екстрьом відповів, що Бубланськи може діяти на свій розсуд.
Ще більш несподівану інформацію Лісбет знайшла на диску Драґана Арманського. З короткого обміну посланнями з бухгалтерією «Мілтон сек’юриті» виявлялося, що Ніклас Ерікссон звільнений без попередження. Бухгалтерії належало виплатити йому вихідну допомогу і тримісячну зарплату як відшкодування за звільнення без попередження. Ще одне повідомлення, адресоване охороні, містило розпорядження зустріти Ерікссона на вході і супроводжувати до його робочого місця, де він повинен забрати свої особисті речі, а потім прослідкувати, щоб він покинув службове приміщення. Повідомлення, відправлене до технічного відділу, містило розпорядження про анулювання пропуску Ерікссона.
Але найцікавішими були повідомлення, якими обмінялися Драґан Арманський та адвокат «Мілтон сек’юриті» Франк Аленіус. Драґан питав, як найкраще захистити інтереси Лісбет Саландер у разі можливого арешту. Аленіус спочатку відповів, що «Мілтон сек’юриті» не зобов’язана втручатися, коли справа стосується колишньої працівниці, що скоїла вбивство: за таких умов втручання може тільки зашкодити підприємству. Арманський обурено відповів на це, що причетність Лісбет Саландер до вбивства поки що залишається відкритим питанням і що в даному разі йдеться про надання підтримки колишній працівниці підприємства, яку особисто він, Драґан Арманський, вважає ні в чому не винною.
Лісбет відкрила жорсткий диск Мікаеля Блумквіста і побачила, що він нічого не написав і востаннє вмикав ноутбук учора вранці. Тут не знайшлося ніяких новин.
Сонні Боман поклав папку на стіл для нарад у кабінеті Арманського і важко опустився на стілець. Фреклунд узяв папку, відкрив її і почав читати. Драґан Арманський стояв біля вікна і дивився на Старе місто.
— Здається, це останнє, що я можу вам надати. Від сьогодні мене виставили геть із слідчої групи, — сказав Боман.
— Не з твоєї вини, — утішив Фреклунд.
— Так, не з твоєї вини, — підтримав його Арманський і теж сів за стіл. Весь матеріал, поданий Боманом майже за два тижні, був зібраний у нього в окремій шухляді. — Ти добре попрацював, Сонні. Я розмовляв з Бубланськи. Він шкодує, що позбувся тебе, але через Ерікссона у нього не залишалося вибору.
— Нічого! Я зрозумів, що набагато краще почуваюся у нас у «Мілтон», ніж на Кунгсхольмі.
— Ти можеш підбити підсумок?
— Спробую. Якщо нашою метою було знайти Лісбет Саландер, то нас спіткала цілковита невдача. У роботі слідства було забагато метушні за відсутності єдиної направляючої волі, і не все, ймовірно, залежало від Яна Бубланськи…
— Ханс Фасте…
— Ханс Фасте — ще той тип! Але проблема не тільки в Хансі Фасте і зайвій метушні. Бубланськи слідкував за тим, щоб усе заплановане доводилося до кінця. Але Саландер дуже добре замітала за собою сліди.
— Твоє завдання полягало не тільки в тому, щоб затримати Саландер, — додав Арманський.
— Так, не тільки. І я дуже радий, що ми від самого початку не інформували Нікласа Ерікссона про друге поставлене переді мною завдання — служити твоїм лазутчиком і кротом і простежити за тим, щоб Саландер не постраждала безвинно.
— І що ж ти думаєш про це зараз?
— Спочатку я був твердо впевнений у її винності. Сьогодні вже ні. Відтоді з’явилося стільки суперечливої інформації…
— І що?
— …що я вже не міг більше вважати її головною підозрюваною. Я все більше схиляюся до тих припущень, які висловлював Мікаель Блумквіст.
— А це означає, що ми повинні знайти альтернативного злочинця. Почнемо все слідство спочатку, — мовив Арманський, наливаючи учасникам наради каву.
Лісбет Саландер переживала найжахливіший вечір у своєму житті. Вона пригадала ту мить, коли підпалила Залаченка в машині, — від тієї миті її покинули кошмари і вона відчувала внутрішнє звільнення. З роками на її шляху виникали інші проблеми, але тоді справа стосувалася її самої, і вона знала, як з ними впоратися. Тепер же йшлося про Міммі.