Книга дивних нових речей
- Автор: Фейбер Мишель
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-617-690-977-4
- Переводчик: Олег Лесько
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Книга дивних нових речей». Краткое содержание книги:
Пітер зайняв своє місце за кафедрою. Він зауважив, що причепурили його ліжко, випрали, висушили і склали простирадла, почистили черевики, зшиті йому Номером П’ять, і поклали недбало кинутий Пітером олівець на подушку, де йому як священній реліквії зможуть поклонятися наступні покоління. Тепер, ущасливлені дивовижним Пітеровим поверненням, сиділи й пильно дивилися на пастора, тримаючи напоготові свої біблійні книжечки й чекаючи на знак до співу. Зазвичай вони починали з таких церковних гімнів, як «У саду» та «Славімо Бога». Пітер відкашлявся. Попри всі сумніви, чоловік вірив, що натхнення прийде звідки-небудь, як завжди приходило раніше.
— — промовив він. — сс. ц ерква c cc.
У декого з вірян затремтіли плечі — Пітер завжди вважав, що так вони сміються. Він сподівався, що вони таки сміялися над його незграбною вимовою, але, можливо, Пітер ніколи й не знав, що цей рух означає насправді.
— сс. ц cc Ісус с, — казав Пітер далі.
Він відчував, як здивувалася й збентежилася громада через цю його силувану дитячу мову, що була такою зайвою і непотрібною, адже вони хотіли чути лише святі слова Біблії короля Якова. Але Пітер прагнув звернутися до них бодай раз словами, які вони сповна зрозуміють. Він завинив так багато, і це було найменше, що він міг для них зробити: зберегти їм гідність, хай і на шкоду власній.
— сс Ісус ц .
Пітер завершив підрахунок вірян, який розпочав за своєю давньою звичкою: п’ятдесят дві особи. Він так ніколи вже й не дізнається, як багато ще душ ховаються в поселенні, не довідається, наскільки він був близько чи далеко від того, щоб навернути всіх до християнства. Чоловік знав лише, що впізнає усіх-усіх присутніх тут, і не тільки за кольором їхніх балахонів.
— сс ерква , — сказав він. — сс Книгу дивних нових речей.
Він дістав зі своєї сумки Біблію короля Якова, але замість узятися гортати сторінки з позолоченими краями, відшукуючи уривок для читання, Пітер вийшов з-поза кафедри й поніс книгу до Обожнювачів Ісуса, що сиділи в першому ряді. Зі щонайдбайливішою обережністю — не через повагу до книжки, а через побоювання нашкодити вразливій плоті, що була перед ним, — Пітер простягнув Біблію Обожнювачці Номер Сімнадцять, яка поклала книгу собі на коліна.
Пастор повернувся за кафедру.