В погоні за Привидом
- Автор: Томан Николай Владимирович
- Год: 1956
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Григорій Г. Кулінич
- Жанр: Шпионские детективы
Электронная книга - «В погоні за Привидом». Краткое содержание книги:
— Та-ак, — промовив нарешті Осипов. — Тут усе сповнене суперечностей. Під час твоєї відсутності мені принесли ще декілька вирізок з іноземних газет. В них повідомляється, що Радянський Союз провадить у Середній Азії великі будівельні роботи за допомогою атомної енергії. І абсолютно точно вказуються саме ті райони, де йде будівництво нашої нової залізниці.
— Якої давності ці відомості? — швидко запитав Саблін і закурив папіросу, що було явною ознакою хвилювання, бо курив він дуже рідко.
— Двотижневої.
Генерал задумався. Пройшовся декілька разів по кабінету. Постояв біля вікна, дивлячись вниз на гомінливу площу.
— Ну що ж, — сказав він нарешті, не помічаючи, що папіроса його погасла. — Могло бути і так: Жанбаєву якось стало відомо, що ми справді мали намір застосувати атомну енергію на будівництві нової залізниці. Обманутий цим, він сприйняв масові вибухи амоніту за атомні і повідомив про це своїх хазяїв. Хтось з них міг потім проговоритися про це повідомлення Жанбаєва в присутності журналістів, жадібних до сенсації, а вже вони постаралися відповідним чином роздути помилку Привида.
— А чи не хочеш ти цим сказати, що Жанбаєв все ще помиляється відносно характеру вибухів? — спитав Осипов, не зовсім ще розуміючи, до чого веде Саблін.
— Ні, не хочу. Він міг помилятися тільки спочатку, але відтоді в нього було досить часу переконатися в своїй помилці.
— Та-ак… — сумніваючись, похитав головою Осипов. — А може, він все-таки ще й досі помиляється?
— А чому? — здивувався генерал, простягаючи руку за сірниками.
— Та хоч би тому, що він відібрав у Єршова мотоцикл, щоб особисто поїхати на будівництво і своїми очима подивитися, що там робиться.
— Навряд чи тільки для цього потрібний йому мотоцикл. Він міг би туди і поїздом добратися. А мотоцикл йому, мабуть, потрібний для прихованого перевезення рації. Адже Єршов надійно замаскував її в колясці.
— Ні, Ілля Ілліч, — похитав головою Осипов, — він знайшов би і інший надійний спосіб сховати куди-небудь рацію. Це не проблема.
— Значить, ти вважаєш, що мотоцикл йому потрібний тільки для поїздки на будівництво? — спитав Саблін, подумавши з досадою, що впертість полковника коли-небудь виведе його з терпіння.
— Треба ж якось пояснити, навіщо йому потрібний цей мотоцикл, — відповів Осипов, не збираючись здаватися.
— А для мене ясно одне, — трохи хмурячись, зауважив Саблін. — На будівництво він на мотоциклі не поїде: це рисковано, а Жанбаєв всіляко уникає риску. Я навіть думаю, що мотоцикл йому потрібний для того тільки, щоб вільніше пересуватися і не дати можливості запеленгувати свою рацію під час радіопередач.
— Але Єршова-Мухтарова, якого він вважає своїм помічником, можуть же теж запеленгувати? Виходить, що, рятуючи себе, він становить під удар свого помічника. А помічника цього він же сам спеціально випросив у свого начальства.
Саблін чекав цього запитання від полковника і відповів:
— Єршов-Мухтаров, мабуть, вестиме з Жанбаєвим дуже короткий радіозв'язок, переважно прийом його наказів. А сам Жанбаєв, крім зв'язку з Єршовим-Мухтаровим, повинен ще підтримувати регулярний зв'язок із своїм резидентом, що зв’язано, звичайно, з чималим риском, йому й треба було вмонтувати рацію в мотоцикл, щоб вести передачі з різних точок, значно віддалених одна від одної. Мотоцикл може бути в нього цілком легально. Повідомив же нам Малиновкін, що як член археологічної експедиції, який працює десь на відшибі від основної групи, Жанбаєв має можливість заправлятися бензином на Перевальській археологічній базі… А що Жанбаєв не збирається на будівництво, — говорив далі генерал, — є іще один доказ: адже він наказав Єршову повідомляти його про вантажі, що ідуть на будівництво. Навіщо йому це, коли він сам туди збирається?
— Так, — непевно промовив Осипов, пригладжуючи коротко підстрижене волосся. — Хитро, хитро все виходить… Будемо однак чекати нових повідомлень від Єршова — може, і виясниться дещо.
Чи не допущена помилка?
Майор Єршов так втомився після зустрічі з Жанбаєвим, що готовий був зразу ж, повернувшись, заснути мертвим сном. Але цього не сталося. Неспокійні думки довго ще тривожили його, і він перевертався з боку на бік, мнучи подушку і важко зітхаючи.
Навіщо потрібний Жанбаєву мотоцикл? Куди він збирається на ньому поїхати? Що думає про нього, Єршова? Чи все ще ставиться з підозрою, чи почне тепер довіряти? Чому цікавлять його залізничні вантажі? Все це було поки що неясно, але вимагало негайної відповіді, правильного рішення. Без цього не можна було діяти далі і сподіватися на успіх. Більш того, непродуманим ходом можна було провалити всю справу, випустити небезпечного ворога, дати можливість Привиду здійснити його злочинні плани.