Янтарне скло
- Автор: Пулман Филип
- Серия: Темні початки #3
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-343-766-8
- Переводчик: Сергій Савченко
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Янтарне скло». Краткое содержание книги:
«Янтарне скло» — заключна книга трилогії видатного майстра слова Філіпа Пуллмана, що розповість про небезпечні пригоди дівчинки Ліри, що мешкає у іншому, схожому на наш, світі та її друга Віла. Діти мандрують різними світами, уникаючи контактів із воїнами Зла, бо за старовинним пророцтвом після глобальної катастрофи саме на Ліру чекає доля другої Єви, матері всього людського. Разом з героями юний читач порине у вир надзвичайних подій: подорож до підземного світу, поєдинок сил Добра і Зла, зустріч з душами померлих друзів і, нарешті, розставання Віла та Ліри, які встигли полюбити одне одного, але заради збереження рівноваги у Всесвіті змушені повернутися кожен до свого світу.
— Балтамосе! — пролунав із повітря шепіт.
Лорд Ізраель поклав руку на зашийок своєму деймону, і барс відчув, як тіло чоловіка затремтіло, щоб за мить знову заспокоїтися. Лорд Ізраель повернувся до ординарця.
— Мілорде, я прошу виба…
— Вам нема за що вибачатися. Передайте царю Огунве, що я хотів би, щоб він та інші мої начальники якомога швидше прибули сюди. Я також бажав би побачити пана Басілідеса з алетіометром. Нарешті, зберіть та озбройте другу ескадрилью гіроптерів і якомога швидше вишліть на південний захід цепелін-заправник. Подальші накази надійдуть уже в повітрі.
Ординарець віддав честь і, ще раз ніяково глянувши на порожнє ліжко, вийшов і зачинив за собою двері.
Лорд Ізраель за допомогою мідного циркуля-вимірювача зміряв на мапі якусь відстань, потім підійшов до західного вікна та відчинив його. Далеко внизу ковальські горна невтомно викидали в темне повітря вогонь і дим, і навіть через таку величезну відстань пориви вітру переносили удари молотів.
— Що ж, ми багато чого тепер знаємо, Стелмаріє, — тихо сказав лорд Ізраель.
— Але не все, що треба.
У двері знову постукали, й увійшов алетіометрист. Це був блідошкірий худорлявий чоловік, віком трохи за тридцять, його звали Теукрос Басілідес: Його деймон був солов'єм.
— Пане Басілідес, доброго вечора, — сказав йому лорд Ізраель. — У нас виникла проблема, і я хотів би, щоб ви відклали все інше та займалися лише нею…
Він переказав алетіометристу те, що розповів Баруг, і показав йому атлас.
— З'ясуйте місце розташування тієї печери, — наказав лорд Ізраель. — Я хочу, щоб ви отримали її достеменні координати. Це найважливіше завдання з тих, котрі ви досі виконували. Будь ласка, починайте просто зараз.
… так тупнула ногою, що їй стало боляче навіть уві сні.
— Роджере, якщо не віриш, що я це зроблю, то краще мовчи! Я прокинуся й нічого не забуду, будь певен.
Вона озирнулася, але побачила лише широко розкриті очі та зневірені обличчя — бліді, темні, старі, молоді, мабуть, навколо юрбилися всі мертві всіх світів.
Вираз обличчя Роджера був іншим — лише на ньому можна було прочитати якусь надію. Ліра спитала:
— А чому ти не схожий на них? Чом ти не виглядаєш таким нещасним, як вони? Чом в тобі ще не вмерла надія?
І Роджер відповів:
— Тому що…
6
Попереднє відпущення гріхів
— А тепер, Фра Павеле, — сказав слідчий Консисторського Суду Благочестя, — я хочу, щоб ви достеменно згадали — якщо зможете, звичайно, — ті слова, які сказала відьма на кораблі.
Дванадцять членів Суду уважно подивилися на свого останнього свідка — церковника, котрий стояв на трибуні для свідчень. Фра Павел був схожий радше на вченого, ніж на священика, його деймон мав вигляд жаби. Суд уже вісім днів засідав у старовинному залі коледжу Святого Джерома, слухаючи свідчення з цієї справи.
— Я не можу повторити те, що вона казала, дослівно, — стомлено промовив Фра Павел. — Як я вже говорив Суду вчора, мені ще не доводилося бути присутнім на тортурах, і від того, що я побачив, я відчував нудоту та запаморочення. Отже, достеменно я її слова не згадаю, але можу передати вам їх зміст. Відьма сказала, що клани півночі визнали, що давно відоме їм пророцтво стосується саме Ліри. У неї буде можливість зробити доленосний вибір, від якого залежатиме майбутнє всіх світів. Більше того: відьма згадувала певне ім'я, котре нагадає про аналогічний випадок і змусить Церкву ненавидіти та боятися дівчинку.
— То відьма назвала це ім'я?
— Ні. Вона ось-ось мала вимовити його, але інша відьма, яка була присутня там, невидима завдяки заклинанню, спромоглася вбити її та втекти.
— Отже, того разу жінка на прізвище Кольтер також не чула цього імені?
— Саме так.
— А невдовзі після цього пані Кольтер поїхала?
— Так.
— Що ви з'ясували потім?
— Я дізнався, що дитина перейшла до іншого світу проходом, створеним лордом Ізраелем, і там їй почав допомагати хлопець, який володіє або ж користується ножем із надзвичайними можливостями, — вимовив Фра Павел, після чого нервово прочистив горлянку та продовжив: — Я можу говорити перед Судом цілком вільно?
— Абсолютно вільно, Фра Павеле, — пролунав хрипкий голос голови Суду. — За те, що ви перекажете нам речі, котрі самі дізналися з відомого нам джерела, вас не покарають. Будь ласка, говоріть.