Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори
- Автор: Содомора Андрій, Симфосій
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Срібне слово
- ISBN: 978-966-8399-27-5
- Переводчик: Андрій Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Сто загадок Симфосія. Переклад з латинської, коментарі-есеї Андрія Содомори». Краткое содержание книги:
* * *
Книга здобула Гран-прі книжкової премії «Найкраща книга Форуму видавців-2014», м. Львів [Прим. верстальника]
XL. Papaver. Мак
Papaver
Мак
Хто се мак щороку сіє,
Розкидає по ланах?
Мов китайка червоніє,
Мов жалоба по житах…
Олександр Олесь
Мак, словами поета, «сушить собі голову на сонці». У тій голові — макові зернятка… Бог сну, крилатий Гіпнос, узявши голованя за єдину його ногу, літає над землею і посипає людей, де там у кого ніч, тим снодійним зерням. А його, того зерня, — тьма: «Стоїть при дорозі на одній нозі; головка мала, а в ній — тьма». Літає Гіпнос, сплять люди, спить і він сам, брат Ночі, батько сновидінь. Не спить, дарма що всіх присипляє, один лиш мак; виструнчився на єдиній своїй ніжці — сушить собі голову…
Мак — то сама тихість. Недарма перед печерою, де в постійній своїй дрімоті перебуває володар Сну (лат. Somnus), — «маки розлого цвітуть, заступаючи вхід у печеру» (Овідій). Як не шелесне мак, навіть коли осипає свої ніжні пелюстки, так не зойкне вражений у саме серце списом воїн: «Наче той мак у саду свою набік похилить голівку / Під ряснотою мачин і весняних дощів обважнілу, / Так же й шоломом обтяжену голову набік схилив він» (Гомер в озвученні Бориса Тена)…
Дозрілий горох торохтить у стручках. А мачинки — як дають про себе знати, що вони там, усередині, дозрілі?.. А вже коли віють мак посеред серпня, на Маковія, тоді вже справді дивуємось його тихості — як дивуємось тихим зорям, що висіялись у небі подібно до макових зерен: Хоч маком сій, хоч зорями, — Одне і те ж: Тій тиші, що над горами, Немає меж…
Маківка — серед плодів, освячуваних на Спаса… Мак, мед, пшениця — на Свят-вечір… Пам’ять глибокої давнини… А давнина — тиха. Як і саме слово: мак…
XLI. Malva. Мальва
Malva
Мальва
Ось що про мальву, підсумовуючи увагу й античних до неї, — «Салернський кодекс здоров'я» Арнольда з Вілланови (XII ст.): «Мальва, знали віддавна, утроби пом’якшенням славна. / Так і її корінець: мірний од нього стілець. / Він при пологах, він і при місячних — засіб надійний»…
Отож — мальва м’яка, цілюща для тіла («м’яка» й сама її назва: мальва). Для нас — ще й для душі цілюща: мальви коло хати, надто на сході України, — то радість для душі. Й не тільки людської душі: цвіт — то радість самої мальви, що цвіте в Україні, на своїй батьківській землі («Є ж і в рослин вітчизна своя», — зауважив Вергілій); десь інде не так їй затишно й любо. Про це — у знаному романі Р. Іваничука — «Мальви»…
XLII. Beta. Буряк
Beta
Буряк
«Бета» — назва другої літери грецького алфавіту (перша — «альфа»; «анальфабет» — це той, по «ні а, ні бе», себто й до алфавіту не брався). Назва тієї літери випадково співзвучна з латинським словом «beta», буряк (цього ж кореня у нас слово «ботвиння» — бурякова гичка). Отож буряк («beta» в лат. мові — жіночого роду) за своєю назвою сповна «грек»; не сповна — «римлянин»…