Panicoffski
- Автор: Кундер Ріо
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Гамазин
- ISBN: 966-365-114-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Panicoffski». Краткое содержание книги:
Латинські танці передбачають мінімум одягу, легкі рухи, легку музику, легкий секс. І от серед усього цього карнавалу до хлопця раптом приходить справжнє кохання.
Автор роману Ріо Кундер — насправді наш український поет Семен Либонь. Зараз він дійсно живе в Британії, і дійсно викладає сальсу. А про інші паралелі ми можемо тільки здогадуватися. Як фахівець, Семен твердить, що сальса — танець закоханих, у той час коли танго — це спогад про кохання. Спробуйте станцювати сальсу разом із героями Кундера-Либоня і зануритися в кохання у всіх його виявах — від легкого поверхневого аж до глибоко психологічного.
Перед вами один з рідкісних випадків, коли секс є не гарніром чи ілюстрацією, а головною темою, сюжетом та пружиною дійства. Секс — це танець. Танець — це кохання. Кохання — це сальса. Сальса — це секс. Коло замкнулося, і у вас немає виходу.
1. Як би ти не був закоханий, ніколи не зосереджуйся на одній жінці на всі сто.
Завжди шукай когось іще. Думай таким чином: так, я кохаю, але чи міг би я закохатися, скажімо ще й ось у цю дівчину? Потенційно? Чи подобається мені, скажімо оця дупця? Коротше, вибирай про запас. Коли тебе скинуть до смітника, відразу переключайся на нову кандидатку, як я переключився з Беґі на Фабі. Те, що це стала Фабі — кандидатка, з якою щойно зазнайомився, не має значення. До цього я мав ще одну претендентку на любов, теж про запас, — до речи, вона нині й залишається противагою номер один до Фабі. Треба лише перевести цю кандидатку в актив. І нічого злого в цьому нема. Наприклад, Беґі була моєю кандидаткою ще коли мав короткий зв'язок з Керсті — шотландкою однією, що особливого значення в цій історії не має. Скажу лише, що вона була справжнім хижим звіром у ліжку. Так от я в той-таки час «запас» (від слова «пасти») і Беґі на сальсі. Беґі мала хлопця-англійця, з яким познайомилася в Еспанії і який її сюди й перевіз. Вона мешкала в нього й уже потім розповідала мені, як мало не збожеволіла, коли той її покинув. Тож я робив кроки в цьому напрямку на сальсі. Мило з нею говорив еспанською, купував кока-колу, танцював. Все це окупилося згодом, коли шотландка мене похерила, бо їй, бачте, здався дивним мій сенс гумору (не пам'ятаю вже, про що я там жартував). Потім раз, коли любився з Беґі, спитав, чи подобався їй, коли вона кохала того свого Тома. Так, я їй подобався. А, питаю, чи уявляла вона ще в ті часи, що йде зі мною до ліжка? О, так! Так! Так! Хвойдочка така, за що й любив її! Отже, готуй практичні кроки для зваблення нової «жертви».
2. Збалансуй життя. Коли зациклюєшся на коханні на 100 відсотків, виходить не життя, а каторга. Давай — розслабляйся.
Поділи життя на сектори. Давай так: 25 відсотків — Фабі, 25 відсотків — подорожі (щось я відтоді, як закрутився з нею, нікуди не їздив! Скандал: уже ж чотири місяці минуло!), 25 відсотків — сальса (давай, активізуйся, більше танцюй!), 25 відсотків — спорт (футбол, плавати щодня, як Бінош!). А ще можна більше писати-працювати. Головне у цьому — подолати ментальний блок: треба справді щиро й віддано схотіти робити всі ті речі.
3. Останнє наразі, але головне. Треба не забувати й завжди пам’ятати, що ти є найкращий у цілому світі. Тільки ти. Любити найбільше треба лише себе. Инші — потім. У цьому слід не переконувати себе, — це треба ЗНАТИ. І спокійно, впевнено, на повний голос повторювати це собі. Хе-хе, ну хто там є в усьому світі найкращий, найрозумніший, найосвіченіший, кому табуни суперових довгоногих звірів мріють віддатися беззастережно? Хто є кумиром інтелектуалок в Україні й сальсюків у Англії? Ну? Ото ж бо й воно. Тож якщо хтось тебе не цінує, то це, безумовно, їхня проблема. Хай ідуть під три чорти. Відвалюють тихцем убік. Часу на них нема. Нудні індивіди. Засвоїли? А тепер — на прорив!
Він сів у автобус, аби проїхати від центру додому. Пішов сильний дощ, хоча коли був виходив, небо було абсолютно безхмарне, і з цієї нагоди він урочисто взувся в нові фантастичні італійські шузи, які сам собі й подарував на день народження в Мілані, куди вилетів на минулі вихідні з успішно знятою-таки Марією — тою кандидаткою-противагою і знову-таки еспанкою із Севільї. Автобус врятував шузи лише частково, так само, як і поранену душу лише частково врятувала перша спроба сексу з Марією. Панікоффскі їхав і подумки проклинав тих, що підлаштовують усю ту погодну мінливість в Англії. Відсутнім поглядом дивився через задню шибу на дорогу, аж поки не усвідомив, що в авті, яке їде позаду, за кермом сидить Фабі. Рух був повільним: година пік, вузькі вулиці Лідса не в змозі це витримати. Чи побачить вона його? Він гіпнотизував її поглядом з другого поверху дабл-декера. Ну, подивись-но сюди, люба. Ось він я, тут! — пульсує його мозок. Ні, не бачить. Ні. Три хвилини, п'ять, вона повертає Ніків Jaguar праворуч. Панікоффскі приходить додому, вітається з Летісією й відразу зникає у своїй кімнаті. «Де ти, люба? Що сталося? Чому ти пропала? Чому не відповідаєш на той смс? Прийди до мене, прошу тебе, прийди до мене тепер, зараз. Благаю тебе».
— Освальдо, ходи сюди! — кричить знизу Летісія.
— Що там?
— Ну йди сюди, мушу тобі щось показати.
«Та хай тобі грець, задовбала вже зовсім!»
Панікоффскі сходить додолу до вітальні. На шию йому стрибає Фабіана. Тьохкає серце, метелики злітають із живота аж у голову. Він регоче на межі нервового зламу, дівчата теж обидві сміються. Він відчуває, що зараз покотяться сльози. Перепрошується на хвильку. Повертається вже в нормі: «Фабі, а я тебе бачив сьогодні». — «Де? Ти часом не їхав півгодини тому в автобусі на Велінґтон-стріт?»