П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню

— Що ж, — відповів міністр, зосереджено збираючи щось невидиме зі скатертини. — Я хочу, щоб Андер приєднався до вас у вашій благородній боротьбі. Дійсно хочу. Як, я переконаний, і більшість жителів Андера…

— Відмінно. Значить, питання вирішене.

— Не зовсім. — Міністр Шанбор підняв погляд. — Хоча я цього хочу, як і моя дружина, а Далтон Кемпбелл нам це вельми настійно радить, ми не можемо самі вирішувати таке важливе питання.

— Директори? — Уточнила Келен. — Так з ними ми можемо поговорити прямо зараз.

— І вони теж, — погодився міністр, — але справа не тільки в них. Є й інші, хто повинен взяти участь у вирішенні такого доленосного питання.

— І хто ж? — Спантеличено запитав Річард. Міністр відкинувся на стільці і деякий час оглядав зал, перш ніж спрямувати свої темні очі на Річарда.

— Народ Андера.

— Ви — міністр культури! — Вигукнула Келен. — Ви говорите від їхнього імені. Вам достатньо сказати, що буде так, і все.

— Мати-сповідниця, Магістр Рал, — розвів руками андерець, — ви ж просите нас відмовитися від нашого суверенітету. Вимагаєте капітуляції. Я не можу одноосібно вирішувати таке питання.

— Саме тому це і зветься капітуляцією! — Рішуче промовив Річард.

— Але ви хочете, щоб наш народ перестав бути тим, що він є, і стати єдиним з вами та вашим народом. Мені здається, ви не розумієте, що це значить. Ви просите нас відмовитися не тільки від нашої самостійності, але і від нашої культури. Хіба ви не бачите? Ми можемо перестати бути тим, що ми є. Нашій культурі тисячі років. І ось тепер з'явилися ви, одна людина, і вимагаєте, щоб цілий народ відмовився від своєї історії? Невже ви думаєте, що нам так легко відмовитися від нашої спадщини, наших звичаїв, нашої культури?

Річард потарабанив пальцями по столу. Він оглянув гостей, які насолоджуватися вечерею, не маючи ні найменшого уявлення про ті серйозні речі, що обговорюються зараз за верхнім столом.

— Ви неправильно це трактуєте, міністр. Ми зовсім не маємо наміру знищувати вашу культуру. — Річард нахилився ближче до андерця. — Хоча з того, що мені доводилося чути, в ній є деякі несправедливі аспекти, яких ми не допустимо. За нашим законом всі рівні. І якщо ви будете дотримуватися загальних законів, ви можете зберігати вашу культуру скільки завгодно.

— Так, але…

— У першу чергу це необхідно для збереження свободи сотень тисяч жителів Нового світу. Ми не можемо ставити під загрозу так багато людей. Якщо ви до нас не приєднаєтеся, ми вас захопимо. А коли це станеться, ви будете позбавлені права голосу при прийнятті загальних законів і виплатите контрибуцію, яка виб'є з колії вашу країну на кілька поколінь. — Очі Річарда горіли так, що міністр навіть злегка відсунувся. — Але буде куди гірше, якщо Імперський Орден добереться до вас першим. Вони не будуть вимагати контрибуції. Вони вас знищать. Переб'ють і поневолять вас.

— Імперський Орден зажадав капітуляції Ебініса, — стримано повідомила Келен. — Я була там. І бачила, що сотворили імперці з жителями, коли ті відмовилися здаватися і ставати рабами. Солдати Імперського Ордена піддали тортурам і вирізали всіх чоловіків, жінок і дітей в місті. Всіх до єдиного. Ніхто не залишився в живих.