Перше Правило Чарівника
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Перше Правило Чарівника». Краткое содержание книги:
Помовчавши, Келен продовжувала:
— Тоді, на Тупій горі, ми залишилися в живих тільки тому, що ти їх роз'єднав. Той, кого я торкнулася, вбив свого товариша, а ти відвернув на себе увагу інших. Потім він пішов розбиратися з іншими двома, а ти зіштовхнув одного з них вниз, так що той, кого я торкнулася, не пошкодував життя, щоб зіштовхнути ватажка в прірву. Він поступив так тому, що у нього не було шансу у поєдинку на мечах. Він зробив це ціною життя, але йому це було байдуже, адже я торкнулася його. Для нього це був єдиний вірний спосіб мене захистити.
— А ти не могла просто торкнутися всіх чотирьох?
— Ні. Наша сила витрачається вся, і потрібен час, щоб її відновити.
Він зачепив ліктем на руків'я меча, і несподівано йому в голову прийшла ще одна думка:
— Коли ми йшли через кордон і тебе переслідував останній з цієї зграї, а я вбив його… я, значить, насправді не рятував тебе?
Келен з хвилину помовчала, потім відповіла.
— Один чоловік, яким би він не був великим і сильним, не представляє загрози для сповідниці, навіть якщо її сила менше, ніж у мене. Якби ти не прийшов тоді на допомогу… я б впоралася з ним сама. Вибач, Річард, — прошепотіла вона, — але не було потреби в тому, щоб ти вбивав його. Я б сама з ним впоралася.
— Ну, — зауважив він сухо, — принаймні я визволив тебе від необхідності цим займатися.
Вона нічого не відповіла, тільки сумно подивилася на нього. Здається, їй нічого було сказати у відповідь.
— А це надовго? — Запитав він. — Скільки часу потрібно сповідниці, щоб відновити свою силу після дотику?
— У всіх сповідниць сила чар різна. У одних більша, в інших — менша. Це може потребувати навіть декількох днів і ночей. Зазвичай на це потрібна доба.
Річард пильно подивився на неї.
— А в тебе?
Келен глянула йому в очі, ніби кажучи, що даремно він задав це питання.
— Близько двох годин.
Він відвернувся до вогню, не надто задоволений відповіддю.
— Це щось незвичайне?
Келен зітхнула.
— Так принаймні мені говорили. — Відчувалося, що їй важко про це розповідати. — Чим менший термін, за який відновлюється наша сила, тим більша наша влада. І тим сильніше вона діє на того, до кого ми доторкнемося. Ось чому іноді буває, що в Кводі один, якого я торкнуся, може вбити ще трьох. У сповідниць з меншою владою такого не відбувається. А від влади сповідниць залежить і їхнє становище. Адже ті, чия сила більша, можуть народжувати і дочок, наділених більшою силою. Серед Сповідниць немає заздрості одна до одної, навпаки, між ними виникають велика прихильність і почуття обов'язку у відношеннях між ними в часи випробувань, як тепер, коли Даркен Рал зруйнував кордон. Сповідниці нижчих ступенів захистять вищих, якщо буде потреба.
Він зрозумів, що якщо не задасть їй ще одного питання, то сама вона про це не скаже.
— А який ступінь в тебе?
Вона не кліпаючи дивилася на вогонь.
— Ступені всіх сповідниць нижче мого. І багато з них віддали життя, щоб врятувати мене… — Келен на мить замовкла. — Заради того, щоб я могла жити і використовувала свою владу проти Рала. Зараз вже ніхто з них не захищає мене. Я одна. Даркен Рал убив всіх, до кого дістався.
— Пробач, Келен, — тихо сказав він. Він тільки тепер починав розуміти винятковість цієї жінки. — Значить, у тебе є титул. Як же тебе називають?
— Я — Мати-сповідниця.
Річард напружився. За словами «Мати-сповідниця» відчувалися якась страшна сила і влада. Це прозвучало майже як одкровення. Він завжди розумів, що Келен — особлива, але він вже мав справу з незвичайними людьми, коли був лісовим провідником, і навчився не тремтіти перед ними. Адже він і не думав, що Келен звичайна жінка. Але якщо він залишиться просто провідником, а вона такою, як є, то це ще нічого. Він не збирається її втрачати і відсилати геть тільки через титул.
— Я не знаю, що це означає. Мабуть, щось подібне до принцеси або королеви?
Келен підняла брови.
— Королеви кланяються Матері-сповідниці.
Тут Річард відчув боязкість.
— Так ти вища, ніж королева? — Запитав він здивовано.
— Пам'ятаєш плаття, в якому я була, коли ти вперше мене побачив? Це одяг сповідниці. Ми всі носимо такий, щоб видно було, хто ми, хоча більшість жителів Серединних Земель і так впізнають нас, незалежно від того, як ми одягнені. Всі сповідниці носять чорні сукні. Тільки у Матері-сповідниці плаття біле. — Келен, очевидно, трохи дратувало, що доводилося розповідати про своє становище. — Як дивно мені все це пояснювати, Річард. В Серединних Землях це відомо всім, так що мені ніколи не доводилося думати, як передати це словами. Це звучить так… Не знаю, зарозуміло, чи що. Коли говориш.