Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить
- Автор: Аллен Джеймс, Уоттлз Уоллес Делоис
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Strelbytskyy Multimedia Publishing
- Переводчик: Юлія Шматько
- Жанр: Самосовершенствование
Электронная книга - «Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить». Краткое содержание книги:
Саморозвиток — це постійна робота над собою, самовдосконалення і вироблення особистих якостей. У цьому процесі людина концентрується на своїх власних бажаннях і цілях і постійно видобуває все нові і нові знання для їх досягнення. Цей процес є основним для досягнення життєвого успіху.
Якщо Ви не впевнені в собі, постійно отримуєте від життя стусани і набиваєте шишки, не отримуючи при цьому задоволення від життя, вихід з цієї ситуації існує тільки один, і це саморозвиток.
А правильно починати такий відповідальний процес з вивчення основ і досвіду видатних людей, що досягли висот в самовдосконаленні та як результат — в житті.
До збірки Біблія саморозвитку увійшли основоположні класичні роботи, які досить просто, доступно, і одночасно детально і глибоко описують, як мислити і діяти, щоб стати успішним і щасливим в нашому світі:
Наполеон Гілл. Думай і багатій
Лао Цзи. Дао-де-цзин
Джеймс Аллен. Як людина мислить
Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як розбагатіти
Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як бути здоровим
Уоллес Д. Уоттлз. Наука про те, як бути великим
Сун-Цзи. Мистецтво війни
Навіть Джон Пірпонт Морган, якого вважали «фінансовим небожителем» (який чи то випадково, чи то по чиємусь задуму сидів поруч зі Швабом), мав намір вшанувати всіх своєю присутністю лише ненадовго. Що стосується преси та громадськості, то ця подія взагалі пройшла для них непомітно, бо наступного дня про неї не було навіть згадки в газетах.
Отже, господарі вечора та їх імениті гості, як завжди, насолоджувалися смачними стравами та вели короткі стримані бесіди. Мало хто з присутніх там банкірів і брокерів знав Шваба, чия кар'єра була помітною скоріше у районі Піттсбурга, ніж Нью-Йорка. Але ще до кінця вечері вони — а разом з ними і «грошовий гуру» пан Морган — були підхоплені ураганом захоплення від промови Шваба. Всі присутні стали свідками народження «мільярдного дітища» — корпорації «Юнайтед Стейтс Стіл».
На жаль, не було зроблено ніяких записів промови Чарльза Шваба на тій званій вечері. Хоча, кажуть, він повторив деякі її частини пізніше на аналогічній зустрічі чиказьких банкірів.
Думаю, це була далеко не високопарна промова, місцями, можливо, навіть неграмотна (Шваб ніколи і не претендував на звання великого оратора), але вона була виразна і сповнена дотепними жартами. Але головним її надбанням було те, що вона була оцінена слухачами у п'ять мільярдів доларів стартового капіталу! Коли Шваб закінчив свою півторагодинну промову, Морган підійшов до нього, відвів у затишний куточок зали і довірливо розмовляв з ним ще годину.
Магія особистості Шваба запрацювала на повну силу, але що було більш важливим, то це те, що він виклав Моргану свою повноцінну і чітку програму роботи корпорації «Юнайтед Стейтс Стіл». Багато хто намагався зацікавити Моргана ідеєю створення сталевого тресту. Промисловець Джон Гейтс, відомий також як «гравець на мільйон», довго «обробляв» Моргана, але той не довірився йому. Брати Білл і Джим Мур, чиказькі біржові маклери, яким вдалося «склепати» сірниковий трест і корпорацію з виробництва крекеру, теж набридали Моргану, і теж зазнали невдачі. Елберт Г. Гері, якого Морган вважав лицемірним сільським юристом, також не справив належного враження на великого фінансиста.
До того, як красномовство Шваба відкрило очі Дж. П. Моргану на всю потенційну вигоду цього проекту і надихнуло його на таке, не побоюся цього слова, сміливе фінансове починання, вся ця затія здавалася йому лише божевільної мрією про легкі гроші.
То була ера «фінансового магнетизму», яка об'єднувала тисячі маленьких і часом неефективно керованих компаній у великі і конкурентоспроможні ділові комбінації. І не останню роль у цьому всьому зіграв Джон Гейтс, який був справжньою акулою бізнесу. На той час Гейтс вже створив з ряду невеликих концернів велику компанію з виробництва колючого дроту під назвою «Американ Стіл енд Вайер», а разом з Морганом вони створили сталеливарну компанію «Федерал Стіл». Морган, у свою чергу, володів ще двома великими концернами.
Але у порівнянні з гігантським, так званим «вертикальним», трестом Ендрю Карнегі, яким володіли і керували п'ятдесят три партнери, всі інші об'єднання і компанії здавалися просто нікчемними. Як не крути, ніхто не міг зрівнятися з підприємствами Карнегі, і Морган знав про це.
Карнегі, цей ексцентричний старий шотландець, теж це знав. Зі свого шикарного замку Скібо (Шотландія) він дивився, спочатку з розвагою, а потім із роздратуванням на спроби невеликих компаній Моргана залізти «на його територію». Коли ці спроби стали занадто зухвалими, Карнегі охопив гнів і жага відплати. Він вирішив створити «конкурента-двійника» для кожного підприємства своїх суперників. До цього моменту його не цікавили ні дроти, ні труби, ні обручі, ні листове залізо. Його цілком влаштовувало продавати компаніям необроблену сталь, а ті вже хай роблять з нею, що хочуть. А зі Швабом на посаді голови правління свого сталевого концерну «Карнегі стіл компані» він планував просто-напросто загнати своїх ворогів у кут.