Вогонь-охоронець
- Автор: Голубев Глеб Николаевич
- Год: 1965
- Язык: украинский
- Год: "Веселка"
- Переводчик: В. Костюченко
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Вогонь-охоронець». Краткое содержание книги:
І ось доля усміхнулась шукачам: серед різного сміття знайдено давню мідну монету, на якій дрібними грецькими літерами викарбувано слова: «Хвала Уранілові та Аглотілу».
Хто вони, ці загадкові герої, на честь яких карбували монети?
Повість Гліба Голубєва розповідає про перемогу світла над темрявою, добра над злими силами.
Окремим виданням виходить уперше.
4. Але тепер варто бодай у кількох словах описати його дивну зовнішність і одяг…… хоч я й не майстер живописати. Був він, безперечно, вельми потворний……. голова на маленькому тілі, величезні очі, що глибоко запали, немов у голодного раба. Руки в нього були надміру довгі, слабкі й тонкі. Одяг пошитий з незнаних у наших краях тканин. Він показував, що ця людина багата й знатного походження, тому кожний мимоволі перед ним схилявся.
Я зустрів чужинця з поклоном, наказав негайно розв'язати йому руки й спитав його божественними віршами Гомера:
«Ти хто, чоловіче, хто батько твій, звідки ти родом?»[17]
Він не розумів чи удавав, що не розуміє. Я повторив те ж запитання по-скіфськи, по-таврськи і мовою єгиптян. Він так само не тямив моїх слів, та, здається, зрозумів жести, бо з кривою посмішкою звів руку, показуючи на небо. Солдати й раби, які прислужували в храмі, відразу ж попадали перед ним ниць. Мені теж довелося удати, нібито вірю в його божественне походження, й вклонитися йому, щоправда вже тоді я здогадувався, що бачу перед собою талановитого пройдисвіта. Хіба не вражає те, як вдало він вибрав час загального переполоху для своєї появи? Простих нерозумних людей цілком могли переконати в його небесному походженні і незвичайний одяг, і дивна зовнішність, хоч справжнього мудреця це не могло б здивувати: яких тільки несхожих на звичайних людей чудовиськ не живе на кордонах Ойкумени.[18] Розповідав же достославний Геродот про «народ голомозих» та про антрофагів, що живляться людським м'ясом, чи про неврів, які оберталися на вовків. Звідки саме родом був чужинець, я так і не допитався, бо він до останку вперто відстоював вигадку про своє божественне походження, так що його прозвали Уранідом, і він озивався на це прізвисько вельми охоче. Та я гадаю, що його батьківщиною була країна чарівників-колхів, де, кажуть, нерідко зустрічаються люди з такою шкірою.[19] А приплив він до наших берегів, мабуть, на кораблі, уламки якого через два дні викинув шторм недалеко від міста. Всі його супутники загинули. У всякому разі, солдати, послані на розшуки, нікого не знайшли.
5. Але незабаром і я ладен був повірити в його неземне походження. Взяти хоч би таке: не минуло й місяця, як він перестав ховатися і почав….. добре й вільно розмовляти по-грецьки. Так він виказав, що знав нашу мову й раніше, тільки приховував це, бо немислимо за такий короткий час оволодіти чужою мовою. Він виявив велику зацікавленість стародавніми рукописами та творами кращих……. які я роками збирав у храмі, й цілими днями уважно читав їх, хоч я чинив тому опір, не бажаючи відкривати перед…… найзаповітніші таємниці нашої мудрості. Жив він у храмі, в спеціально відведеній йому просторій і зручній кімнаті, й, не питаючи дозволу, втручався в усі наші справи. Це часто обтяжувало мене та виводило з рівноваги, але я намагався стримуватися, бо воістину треба було проявити терпіння й мудрість, щоб використати для блага храму чудові здібності цього зайди, а не робити його своїм ворогом.
А здібності його справді були великі й гідні подиву. Я успадкував від батька чимало цінних рукописів з медицини. Серед них було два папіруси — «Про дієту при гострих захворюваннях» та «Про повітря, води й місцевості», написані, за переказом, рукою самого Гіппократа. Крім того, в мене зберігалась праця Гіппократа «Про стародавню медицину», переписана одним найближчим його учнем. Я добре розумівся на травах, і виготовлені мною настої завжди приносили полегшення хворим.
6. Та особливо я прославився своєю великою владою над душами людей. За довгі роки служіння Асклепію я добре засвоїв, яку силу має слово. В цьому я наслідував мудрі заповіти божественного Піфагора, про якого поет сказав точно, хоч і не так шанобливо, як на те заслуговує мудрець:
Чималих успіхів я досяг і в астрології, і в піромантії, і в скапулімантії, і в рапсодомантії, і в орнітомантії, і в гаруопиції.[21] Багатьох вражала моя майстерність онейроскопії та хресмології.[22] Здалеку, з боспорських міст, ба навіть з Ольвії,[23] приїжджали люди, щоб ставити питання нашому храмовому оракулу. В цій справі мені допомагав вірний раб лідієць[24] Сонон, обтяжений, на жаль, багатьма пороками, та дуже спритний, — про нього ще буде мова далі.
17
«Одіссея», 4, 166.— О. С.
18
Так називали стародавні греки відомий їм населений світ. — О. С.
19
Країною колхів у ті часи греки називали Кавказ. — О. С.
20
Рядки з сатиричного вірша Тімона Фліунтського, який жив у IV–III століттях до нашої ери. — О. С.
21
Жрець перелічує різні види ворожіння, поширені за стародавніх часів: піромантія — ворожіння на вогні, скапулімантія — на лопаточних кістках биків, рапсодемантія — на розкритих навздогад віршах якогось поета, орнітомантія — ворожіння за льотом птахів, гаруспиція — по нутрощах жертовних тварин. — О. С.
22
Ворожіння по снах і «безпосередньому одкровенню». — О. С.
23
Ольвія розташована в гирлі Дніпра, на місці теперішнього міста Нікополя. — О. С.
24
Лідія — країна в Малій Азії, на території сучасної Туреччини. — О. С.