П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню». Краткое содержание книги:
Четверо чужинців, двоє піших і двоє верхових, наближалися, залишивши всіх решту позаду. Беата розгледіла, що це двоє чоловіків і дві жінки. Чоловік з жінкою верхи і чоловік з жінкою пішки.
На вершниці було щось таке…
Коли до Беати дійшло, хто ця жінка, у неї мало серце не вистрибнуло.
— Бачите? — Накинулася вона на Карину з Аннетт. — Розумієте, що могло статися, вдар ви в цю штуку? Ви тільки уявіть собі, що б тоді було!
Обидві дівчини в повній розгубленості дивилися на під'їжджаючих. У Беати коліна затремтіли при одній тільки думці про те, що ледве не сталося.
— Покладіть цю штуку на місце! — Гаркнула вона, потрясаючи кулаком. — І не смійте навіть наближатися до Доміні Діртх! Ясно вам?!
Карина з Аннетт відсалютували. Розвернувшись, Беата побігла вниз, перестрибуючи через дві сходинки. Вона і помислити не могла, що з нею трапиться таке.
Що вона зустрінеться з самою Матір'ю-сповідницею!
Жінка в довгому білому платті гордо сиділа в сідлі. Поруч з нею їхав чоловік. Ще одна жінка йшла пішки. Вона була вагітна. Зліва від Матері-сповідниці крокував чоловік у вільній одежі незрозумілого крою. При ньому був меч, але в піхвах.
Вершник, що їхав справа від Матері-сповідниці, був якимсь особливим. Беата ніколи ще таких не бачила. Весь у чорному, а за спиною розвівався золотий плащ. — Чи не той це чоловік, за якого збиралася заміж Мати-сповідниця? Лорд Рал? Вже виглядає-то він точно як справжній лорд. У Беати перехопило подих.
— Спускайтеся сюди! — Гаркнула Беата Аннетті з Кариною.
Дівчата збігли вниз, і Беата поставила їх в стрій. Капрал Марія Фовелем, Естелла Руффіні і Еммелін стояли праворуч від Беати. Парочка з платформи приєдналася до трьох андерців зліва — Норріса, Карла і Брайса. Вишикувавшись у лінійку, вони не зводили очей з під'їзджаючих чужоземців.
Коли Мати-сповідниця наблизилася, все відділення разом з Беатою, не чекаючи наказу, звалилося на коліна і схилилося в глибокому поклоні. Беата бачила прекрасне біле плаття Матері-сповідниці, її розкішне довге каштанове волосся. Ніколи ще Беата не бачила такого гарного і довгого волосся. Вона звикла бачити темні шевелюри андерців і руді голови хакенцев, але це каштанове, відливаюче на сонці темно-медовим відтінком волосся здавалося таким чудесними, немов їх власниця — якась неземна істота.
Беата раділа, що стоїть, опустивши голову, — вона до смерті боялася зустрітися поглядом з Матір'ю-сповідницею. І страх був куди сильніший цікавості.
Все життя вона чула розповіді про могутність Матері-сповідниці, про вплив її магії, про те, що одним поглядом вона здатна перетворити того, хто не припаде їй до вподоби, в камінь, або створити ще що-небудь жахливе.
Важко дихаючи, Беата ловила ротом повітря. Хто вона така? Жалюгідне хакенське дівчисько. Як може вона стати перед Матір'ю-сповідницею?
— Встаньте, діти мої, — пролунав голос. І цей голос — ласкавий, чистий і беззастережно добрий — заспокоїв страхи Беати. Вона ніколи не думала, що у Матері-сповідниці може виявитися такий… такий жіночний голос. Швидше її голос мав бути подібний до гласу духу, здатного віщати з вищого світу.
Беата разом з усім відділенням піднялася з колін, але голову не піднімала, як і раніше побоюючись дивитися на Матір-сповідницю. Беаті ніхто не говорив, як треба себе вести в таких випадках, адже нікому і в голову не прийшло, що таке може статися з нею, звичайною хакенською дівчиною. Але ось вона, Мати-сповідниця, перед нею, наяву.
— Хто тут головний? — Запитала так само ласкаво Мати-сповідниця, але не розрізнити владні нотки було просто неможливо. Ну що ж, у всякому разі — вона явно не збирається обрушувати блискавку комусь на голову. Беата не піднімаючи очей, зробила крок вперед.
— Я, Мати-сповідниця.
— І ти?..
Серце Беати як і раніше шалено калатало, і вона не змогла змусити себе угамувати тремтіння.
— Ваша покірна слуга, Мати-сповідниця. Сержант Беата.
Беата вся стиснулася, коли ласкаві пальці підняли її підборіддя. А потім вона подивилася прямо в зелені очі Матері-сповідниці. Це було все одно що дивитися на високого, красивого, усміхненого доброго духа.
Добрий дух чи ні, але Беата застигла, охоплена жахом.