Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.
1. Для захисту цивільних прав може мати значення, є предмет, якого стосуються ці права, споживним чи неспоживним. Споживна річ унаслідок її одноразового використання знищується або припиняє існування у первісному вигляді. Якщо споживна річ використана, вона не може бути витребувана. На захист права в такому випадку можуть бути пред'явлені вимоги про відшкодування збитків або про передання речі того ж роду та якості. На захист прав, що стосуються неспоживних речей, можуть пред'являтись вимоги про їх витребування або полагодження.
Стаття 186. Головна річ і приналежність
1. Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
2. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
1. При кваліфікації речей як головної речі чи приналежності треба враховувати звичайні умови цивільного обороту. Це — яскравий приклад використання звичаїв ділового обороту як нормативного регулятора, що передбачено ст. 7 ЦК. Смичок є приналежністю речі (скрипки) тому, що звичайно він продається разом із скрипкою. Автомобілі ж без гаражів звичайно продаються. Тому гараж не є приналежністю автомобіля. Викладене не виключає укладення договору про продаж скрипки без смичка, а автомобіля з гаражем для його зберігання. Приналежністю квартири є газова чи електрична плита, оскільки звичайно квартири продаються з такою приналежністю.
А пральна машина не є приналежністю квартири, бо звичайно квартира продається без пральної машини.
Допоміжні будівлі, що збудовані у встановленому порядку на земельній ділянці, що має цільовим призначенням розміщення та обслуговування житлового будинку, є приналежністю житлового будинку. Тому продаж частини житлового будинку тягне за собою перехід до покупця права власності на частку допоміжних будівель. Верховний Суд прямо називав господарські будівлі, що знаходяться на земельній ділянці, виділеній для будівництва житлового будинку, приналежністю останнього [387, с. 49].
Стаття 187. Складові частини речі
1. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.
2. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
1. Складові частини речі визначаються неможливістю їх відокремлення без пошкодження речі або істотного її знецінення. Двері та вікна відокремити від будинку можливо, але ж це істотно знецінює будинок. Тому, якщо інше не передбачено договором, при відчуженні будинку двері від будинку не відокремлюються, а в договорі купівлі-продажу звичайно не зазначається про те, що будинок продається з дверима та вікнами.
Стаття 188. Складні речі
1. Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).
2. Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.
1. Типовий приклад складної речі — це комплект меблів. Кожна із речей, що входить до складної речі, може використовуватись за призначенням. Але тільки в єдності кілька речей утворюють єдину річ, що повністю відповідає своєму призначенню.
Стаття 189. Продукція, плоди та доходи
1. Продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.
2. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
1. Поняття продукції, плодів та доходів відображають усі вигоди, які можуть бути отримані від речей. Оскільки, за загальним правилом, вони належать власникові речі, він має право вимагати у відповідних випадках передання йому продукції, плодів і доходів, якщо їх отримала інша особа.
Стаття 190. Майно
1. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
2. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.