Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
- Автор: Кипиани Вахтанг Теймуразович
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-966-942-927-8
- Жанр: История
Электронная книга - «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Краткое содержание книги:
Встановив:
9 вересня 1980 року після ознайомлення з усіма матеріалами кримінальної справи № 5 обвинувачений Стус заявив клопотання про те, щоб до матеріалів його справи були приєднані дві заяви, які він подав під час слідства і отримав на них відповіді.
Дане клопотання обвинуваченого Стуса задоволенню не підлягає. Його заява від 12 серпня 1980 року була відправлена 13 серпня 1980 року за № 6/607 до Прокуратури УРСР, і по ній помічником Прокурора УРСР винесена постанова, яка об’явлена Стусу і приєднана до матеріалів кримінальної справи.
3-го вересня 1980 року під час оголошення обвинуваченому Стусу В. С. про закінчення попереднього слідства по кримінальній справі № 5, він подав присутньому при цьому прокурору заяву відносно того, що він не згоден з відповіддю Прокуратури на свою попередню заяву.
Відносно цієї заяви обвинувачений Стус також отримав відповідь, а сама заява знаходиться в Прокуратурі УРСР.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130 і 221 КПК УРСР, —
Постановив:
Клопотання обвинуваченого Стуса Василя Семеновича, заявлене ним 9 вересня 1980 року після ознайомлення з матеріалами кримінальної справи № 5, відхилити як безпідставне, про що оголосити йому через адміністрацію Слідчого ізолятора КДБ УРСР, де він утримується під вартою.
Старший слідчий Слідчого відділу КДБ УРСР
майор А. В. Селюк
Згоден:
Начальник відділення Слідчого відділу КДБ УРСР
підполковник Б. А. Колпак
Стус ознайомлений, від підпису безпідставно відмовився.
Нач. слідчого ізолятору КДБ підполковник
(Петруня)
10/IX.80 г.
«Затверджую»
Зам. прокурора Української РСР
Державний радник юстиції 1 класу
Ф. К. Глух
12 вересня 1980 року
Обвинувальний висновок
по кримінальній справі № 5 по обвинуваченню
Стуса Василя Семеновича, 1938 року народження, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 62 ч. 2 КК УРСР та ст. 70 ч. 2 КК РРФСР
Кримінальна справа № 5 порушена слідчим відділом Комітету державної безпеки Української РСР 13 травня 1980 року. Запобіжний захід відносно Стуса В. С. — тримання під вартою застосовано 15 травня 1980 року.
Попереднім слідством по справі встановлено:
Обвинувачений Стус Василь Семенович, будучи раніше, 7 вересня 1972 року, засудженим Київським обласним судом за проведення антирадянської агітації і пропаганди (ст. 62 ч. 1 КК УРСР) до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання, відбуваючи в 1974–1979 роках основну і додаткову міру покарання — у виправно-трудовій колонії № 19 селища Лісний Мордовської АРСР та в засланні в Магаданській області, а з серпня 1979 року до травня 1980 року, мешкаючи в місті Києві, до погашення судимості не став на шлях виправлення і, залишаючись на ворожих радянському суспільству позиціях, спілкуючись шляхом особистих контактів та листування з особами, засудженими за особливо небезпечні державні злочини, а також з представниками зарубіжних буржуазно-націоналістичних кіл й іншими відщепенцями, на ґрунті антирадянських націоналістичних переконань, незважаючи на неодноразові попередження з боку офіційних осіб органів влади та представників громадськості про недопустимість злочинної діяльності, протягом тривалого часу з метою підриву і ослаблення Радянської влади систематично виготовляв, зберігав та розповсюджував антирадянську і наклепницьку літературу, в якій містяться заклики до проведення боротьби з Радянською владою та вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Деякі з них потрапили за кордон в капіталістичні країни, де широко використовуються буржуазно-націоналістичними центрами в провокаційних кампаніях проти Союзу РСР. Разом з цим з тією ж ворожою метою займався антирадянською агітацією і пропагандою в усній формі, поширюючи наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад. (…)
Так, у грудні 1976 року, відбуваючи покарання у виправно-трудовій колонії № 19 селища Лісний Мордовської АРСР, незважаючи на оголошене йому 19 жовтня 1975 року у відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 грудня 1972 року офіційне застереження про недопустимість ворожої діяльності, Стус з метою підриву та ослаблення Радянської влади виготовив наклепницький документ у вигляді «заяви» до Президії Верховної Ради СРСР і тоді ж поширив його, надіславши до Прокуратури Союзу СРСР зі своїм листом — проханням, щоб текст «заяви» було доведено до «адресата».
В зазначеному документі він зводить наклепницькі вигадки, що порочать радянський державний і суспільний лад. Зокрема, намагається довести, що в нашій країні начебто існує беззаконня та відсутня демократія. Схвалюючи діяльність осіб, заарештованих за особливо небезпечні та інші державні злочини, робить спробу обвинуватити Радянську владу в порушенні прав людини. (…)